Цуманський фахівець
документознавства
Не знаючи
тонкощів роботи з документами, роботу секретаря сільської ради можна віднести
до паперової. Насправді ж вона вимагає неабиякої зібраності, уважності та
акуратності.
Ці
риси притаманні Тетяні Януль, яка образно кажучи, очолює штаб Цуманської
об’єднаної територіальної громади. Саме сюди стікаються усі циркуляри з різних
установ та відомств держави, звідси й відправлються у зворотну путь, але вже
відповідно вивчені, проаналізовані та опрацьовані. Усе це має робитися вчасно,
у визначенні законодавством строки. Тож у функціональних обов’язках Тетяни
Іванівни і контроль за проходженням документів.
Відвідувачі
самоврядного органу в переважній більшості йдуть до секретаря, аби
зареєструвати заяву, звернення, скаргу чи прохання. Далі цей посадовець дає їм
хід. Саме такий порядок існує в державі. Його й зобов’язані дотримуватися
чиновники будь-якого рангу.
Там,
де народилася Тетяна Януль, там і живе. Після здобуття вищої освіти працювала в
податковій службі, в управлінні соціального захисту населення, нині на посаді
секретаря. Її батьки також із Цумані. Батько, Іван Павлович, вже на заслуженому
відпочинку, працював водієм у місцевій пожежній частині, мама, Валентина
Олександрівна – в торгівлі, нині вона підприємець.
– Проживаєте
разом усі гуртом чи маєте власне помешкання?
–
Сім’я Арендарчуків, тобто моїх батьків, – посміхається Тетяна Іванівна, –
проживає окремо. Ми з чоловіком, який працює в Цуманській колонії, також
відокремлено. Дочка Марія замужем, обдарувала нас внучкою Веронікою. Син Іван
закінчив Рівненський автомобільний коледж. На жаль, поки що безробітний.
– Як давно Ви
вже працюєте в ОТГ?
–
З початку його створення, тобто з 2017 р.
– Ви, мабуть, як
секретар зіштовхнулися з великими труднощами у перший період, адже такі
структури вперше почали появлятися на теренах нашої держави. Зрозуміло, що
всього передбачити просто неможливо. На кожен день інструкції не напишеш. Як
виходили з такої ситуації, з ким радилися?
–
Багато що перейняла від попереднього секретаря Цуманської сільської ради. І все
ж, на початках доводилося важко, навіть дуже, адже ми були перші. Тільки на це
ніхто не зважав, усе мусили робити в обумовлені терміни. Не пригадую, щоб десь із
чимось запізнилися. Можливо, доводилося пересиджувати на роботі, але на це
ніхто не зважав.
– Ви ж, напевно,
і багатьох цуманчан знаєте?
–
Звичайно, що так. Адже тут народилася та живу, щоденно зустрічаюся не з одним
десятком, немало моїх земляків з різними питаннями приходить і в сільську раду.
Тож як не знати?!
– Ви єдина дочка
в родині Арендарчуків?
–
Ні, маю ще двох братів. Старший Микола свого часу працював, як і батько, водієм у пожежній частині, тепер їздить на
заробітки. Другий брат Андрій працює на автозаправці. Обоє одружені, живуть усі
окремо.
– Коли
збираєтеся родиною, то яку пісню співаєте?
–
Мабуть, як і більшість жителів нашої області, – «Волинь моя», яку написав
Степан Кривенький. Якщо це Різдвяні свята, то колядуємо.
– Город також
свій маєте? Що вирощуєте?
–
Город маємо, ми ж проживаємо у селищі. Маємо і городину, і картоплю, і зернові
сіємо. Тримаємо коня. Він дуже помічний у господарстві. Ще з живності водяться
вівці, качки та кури. Не йти ж кожного разу за яйцем до крамниці.
– Як будуєте
свої стосунки з іншими працівниками, комфортно Вам із ними і навпаки? Разом
відзначаєте якісь свята?
–
Колектив у нас хороший, дружній. Дівчата працьовиті. Усі відділи, по суті,
формувалися з початком утворення ОТГ, все було нове і незнайоме. Посаду
головного бухгалтера обіймає Галина Бутиєць, начальника фінансового відділу – Іванна
Приведенець, начальника відділу освіти – Марія Гламазда, інспекторів військово-облікового стану – Галина
Арендарчук та Людмила Семешко, юриста – Сергій Філюк, ЦНАПом заправляє Галина
Трофімчук, яка багато зробила, аби швидше справити новосілля у новому
приміщенні. Завідувати кадрами доручено Валентині Читкайло. Працюємо разом і
святкуємо також разом. Учора був День бухгалтера, привітали своїх працівників із
професійним святом, вони ще й водночас новосілля справили. З такої нагоди і
торт скоштували з кавою.
– Людей багато
приходить до Вас?
–
Дуже багато. У кожного, як відомо, свої клопоти та турботи. Нині, в основному,
йдуть за свідоцтвами, за дорученнями на спадщину. Багато питань і на сесіях
розглядається. Словом, роботи вистачає. Адже громада для того і створювалася,
аби покращувати життя кожної людини.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
Володимир
ПРИХОДЬКО.
На фото Віктора
РАЙОВА:
секретар сільради Тетяна Януль.