«Танфоран»
інвестує в Цуманську громаду
Коли ми
спілкувалися з головою Цуманської об’єднаної територіальної громади Анатолієм
Дорошуком, він попросив розповісти про фірму, яка споруджує багатоквартирні
п’ятиповерхові будинки в цьому селищі.
Разом
із заступником Анатолія Васильовича – Павлом Арендарчуком – їдемо на
будівельний майданчик. Потужні автомобілі з бетонними міксерами якраз
доставляють сюди розчин. Павло
Віталійович знайомить нас із представником фірми-забудовника. Це тернопільське
товариство «Танфоран», яке не перший
рік співпрацює з цуманською громадою.
Ще
одним нашим цікавим співбесідником стає посланець тернополян Артур Щирба.
–
Ми – генпідрядна організація, споруджуємо тут п’ятиповерховий будинок на три
під’їзди, – інформує нас пан Артур. – Землю взяли в
оренду. Інвестуємо в Цумань. При здачі в експлуацію нашого об’єкта в місцеву
селищну раду будуть сплачені серйозні податки. Це сприятиме подальшому розвитку
місцевої інфраструктури.
– Скільки
квартир буде в цьому під’їзді, фундамент
якого зводять ваші будівельники?
–
У майбутньому тут оселиться 12 сімей мешканців селища. В інших двох під’їздах
на дві квартири буде більше. За місяць часу завершуємо фундамент. Сподіваюся,
що об’єкт здамо в експлуатацію у намічені строки. Хлопці стараються, молодці! Радує,
що не дружать із «оковитою». У будівельному середовищі це явище, на жаль, дуже
поширене… Траплялося, попрацює бригада до обіду, а там поминай, як звали.
Саме через це ряд об’єктів завершують із запізненням.
– Чому саме на
тернополян зробила ставку місцева громада щодо спорудження житлового будинку?
–
Справа у тому, що товариство «Танфоран» уже
років п’ятнадцять присутнє у цьому чудовому селищі. Воно займається
виробництвом шпону, до якого залучені місцеві жителі. Тож для громади аж ніяк
не чужак. Товариство є одним із найбільших платників податків у цуманській
громаді. Має виробництво, має тут бізнес, ось і вирішило зайнятися ще й
будівництвом. Адже дефіцит житла у Цумані – значний.
– Артур Щирба
повідомив, що «Танфоран» планує кілька квартир у новобудові зарезервувати за
своїми працівниками, – повідомляє нам присутній при цій розмові заступник
голови місцевої ОТГ Павло Арендарчук.
–
Саме так, – стверджує керівник будівельників. – Товариство має досить
кваліфікованих, серйозних інженерів, але вони не мають житла. Зрозуміло, що
коли це питання не вирішиться, люди довго не затримаються. Шукатимуть кращі
умови. Я також ледве найшов тут квартиру, яку взяв в оренду. Немає вільного
житла! Люди хочуть десь жити, мають за що купувати, але нема чого. Це вже
проблема, без вирішення якої важко розраховувати на подальший розвиток селища.
Будь-який спеціаліст погодиться приїхати лише за умови, що його сім’я
матиме дах над головою.
– Коли на цей
об’єкт зайшли будівельники?
–
У вівторок, 10 червня. Можете подивитися, що за цей період ми вже встигли
зробити. Думаю, попрацювали непогано. «Із землі» вже «вилізли», заливаємо
армопояс. У жовтні-листопаді буде здача в експлуатацію цілого об’єкта.
– Це лише перший
під’їзд ?
– Саме так. Думаю, у кінці серпня приступимо до
заливки фундаменту на другому.
– Ваш будинок,
по суті, у самому центрі селища.
–
Так. Інфраструктура тут непогана. Неподалік дитячий садочок, школа. Про
магазини й не говорю. Так що мешканці матимуть усі вигоди.
– А необхідні
комунікації тут є?
–
Усі комунікації прокладені. Щоправда, окремі з них, так було домовлено з замовником,
ми мусили поміняти, у тому числі каналізацію та водопровід, які знаходилися в
аварійному стані. Десь метрів триста замінили труби: від будинку до
деревообробного комбінату.
– Яка вартість
споруджуваного об’єкта?
–
Вона дуже дорога. За геологічними дослідженнями, тут дуже погані ґрунти. Коли
багато води, вони стають глинисті. Через те нас зобов’язали зробити фундаментні подушки. Хоча будівельні
норми передбачають її в тому разі, коли
будинок матиме 15 поверхів. Ми ж споруджуємо лише п’ятиповерховий. І все ж, пішли
на такий крок, аби гарантувати безпеку майбутнім жильцям. Подушка нам обійшлася
в 650 тис. грн. З наступного тижня завозимо панелі і перекриваємо фундамент.
Через два тижні вималюється контур об’єкта. Хлопці у мене серйозні, в деяких
моментах вони працюють і до 22 години.
– Ще ви маєте у
спорудженому раніше будинку, що поряд з тим, який зводите нині, зробити фасад і
перекрити дах, – нагадує Артуру Щирбі Павло Віталійович.
–
Я це пам’ятаю, – погоджується генпідрядник. – Усе зробимо як треба, самі
хочемо, аби все було гарно. Щоб не тільки Павло Віталійович та наш голова
Анатолій Васильович, а й всі жителі селища могли гордитися такими інвесторами,
як ми. Надіюся, що це не останній об’єкт, який ми споруджуємо в Цумані.
– Затримки з
постачанням необхідних матеріалів нема?
–
Поки що ніяких проблем з цього приводу не виникало. У будівництві найголовніше,
щоб не було затримки за грошима. Щоб вчасно виплатити зарплату і в строки
розрахуватися за матеріали. Слава Богу, поки що з цим усе в порядку (Артур
тричі спльовує через ліве плече).
– Яка кількість
людей задіяна на будівництві?
–
Під моїм керівництвом працює 12 чоловік. Усі вони, в тому числі й підсобні
робітники, оформлені офіційно. Для чого наражати самого себе на якісь
неприємності? Є закон і його треба дотримуватися. Так спокійніше жити.
– Який досвід
будівництва за Вашими плечима?
–
Думаю, що достатній. Я працював на будовах головним інженером, де працювало
більше 150 чоловік. Особисто під моїм керівництвом в Тернополі споруджено 25
тис. метрів квадратних житла. Там зводили десятиповерхові будинки. Сам я, до
речі, з Тернополя. На Волині будую вперше. У п’ятницю їду додому, а зранку у
понеділок приїжджаю. Замовник також із цього західноукраїнського обласного
центру. Це товариство «Танфоран»,
яке я вже називав раніше. З ним я працюю вже тривалий час, у Тернополі будуємо.
Зводили комерційне приміщення на шість поверхів у самому центрі, на вул.
Чорновола. Виникла така ідея, що будемо будувати у Цумані. Люди тут добрі, а,
головне, що мають трохи грошей.
– Хлопці з Вашої
бригади – то земляки?
–
Ні, хто з Луцька, хто з-під Луцька. У числі кращих Андрій Миколайович (бригадир) та Віктор Миколайович Кльоки. Хоча
на совість працюють усі. Головне, непитущі і працьовиті!
Сергій ЦЮРИЦЬ.
Володимир
ПРИХОДЬКО.
На фото Віктора РАЙОВА: генпідрядник Артур Щирба.