«Коли постало питання, як брати переправу, то з Ковпаком розійшлися. Він наполягав брати з боєм, розгромити село, я був проти, стоячи за мирне вирішення питання, оскільки бій затягнеться, будуть жертви й – особливо – серед мирного населення, і цим боєм ми тільки дамо козир у руки німців. На цьому ґрунті сталася велика й дуже велика суперечка. А моя точка [зору] здобула перемогу. Нам і треба [так] вести політику: бити німця разом [із «бульбівцями» та «бандерівцями»], а жити нарізно, свої політичні цілі ми знаємо».
Семен РУДНЄВ, «Щоденник», 1943 р.