Добігає до завершення чергова каденція
нинішнього складу обласної ради. Настає пора підбиття підсумків. Більшість
народних обранців задаються своєрідною аналітикою: що зробив для громади
Волині, аби пришвидшити її економічний
та соціальний розвиток, підвищити матеріальний статок жителів міст та сіл? Ці
та багато інших архіважливих питань у полі зору і депутата обласної ради та
водночас ректора Луцького національного технічного університету Петра Савчука.
– Петре Петровичу, що, на Вашу думку, є
найважливішим у роботі депутата? Як почували себе на початковій стадії і тоді,
коли депутатство стало звичною життєвою нормою? Вдосконалили самого себе у
громадській роботі?
– У
мене це вже другий досвід депутатства. Спочатку була міська каденція, тепер
обласна рада. Тривалий час я очолював постійну комісію з питань освіти, науки,
інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку,
сім’ї, молоді, спорту та туризму. Це одна з найвідповідальніших або ємних
комісій обласної ради, в якій перетинаються інтереси багатьох галузей. Усі вони
соціально чутливі і потребують фінансових ін’єкцій з боку обласного бюджету,
оскільки дають поштовх для розвитку інших галузей. Це досить відповідально, і я
мав честь за дорученням депутатів очолювати цю комісію протягом трьох років. Що
я хотів робити або намагався зробити?
Перше,
це враховувати думки всього депутатського корпусу, усіх членів комісії. Вони
представляють різні фракції, тож полеміка думок завжди мала місце. На жаль, є
непоодинокі спроби лобіювати свої меркантильні інтереси… Як на мене, то одна
з негативних сторін депутатства. Людина, яку обирає громада, інколи або не до
кінця усвідомлює ту важливу місію, яку має нести, або інколи свідомо починає
зловживати своїм статусом. Через те намагався бути максимально об’єктивним.
Вдалося,
на мою думку (це дуже важливо!),
ревно захищати ступеневу освіту, яку свого часу намагалися зруйнувати. Маю на
увазі насамперед профтехосвіту і навіть коледжі. Відбувалося це не логічним, а
специфічним шляхом. Тобто, нерідко були спроби об’єднання навколо тих
навчальних закладів, які десь «цікавіші» для чиновників. Чи хто в зручнішій
ситуації… Ні в якому разі не думаючи про перспективу, про те, що може занепасти
певна підгалузь або може деградувати надання освітніх послуг в тому чи іншому
регіоні Волині.
Для прикладу,
намагалися знищити Луківське ПТУ №22. Я виступав проти, оскільки це аграрний
професійно-технічний заклад. Він один з унікальних в районі. В де-юре аграрній області
їх лише декілька. Його спочатку хотіли приєднати до Старовижівського
професійно-технічного закладу. Потім обласні освітні чиновники переграли і одноосібно
вирішили приєднати до Ковельського, який має машинобудівний профіль.
Однозначно, що аграрна складова втратилася б. Добре, що цей процес зупинено.
– Можна сказати, що в цьому значна заслуга
депутата Петра Савчука?
– Справа
не в заслузі. Я ревно боровся, намагався переконувати, оскільки розумію
загальнодержавні тонкощі реформи професійної і професійно-технічної освіти. У
свій час робив усе, щоб максимально зберегти на Волині кількість закладів
профтехосвіти, тільки трансформувати їх якісно, надати їм можливість проявити
себе. Вони потрапили в таку ситуацію не через неякісну роботу чи поганий
менеджмент. Просто було недофінансування на рівні держави, зниження підтримки. Також
не зовсім правильно розподіляли ресурси на місцевому рівні.
– Чим ще пишаєтеся?
– Ми
багато зусиль докладали до того, аби мінімізувати закриття шкіл, навіть
малокомплектних. Найлегше зруйнувати, розвалити… Але чи маємо потужності,
розуміння та бажання щось створити? І як воно діятиме в тій чи іншій ситуації? Освітня
реформа останні п’ять-сім років реалізовувалася досить недолуго. Не провівши до кінця децентралізацію, не
сформувавши територіальні громади, ми намагалися руйнувати освітні заклади, ФАПи,
заклади сфери послуг чи культури. Бездумно, закривали школи. У той же час
громади формувалися паралельно. Зараз ми бачимо, що є такі територіальні
громади, які будуть гостро потребувати і медичних, і культурно-освітніх послуг.
Невідомо, чи місцеві бюджети зможуть їх профінансувати. Думаю, це буде
проблематично. Також дуже важливо зберегти ступеневу освіту для забезпечення
ринку праці як робітничими, так і інженерними кадрами високої кваліфікації.
Депутатська
робота забирає багато часу, особливо, коли ти голова комісії. Тоді ти повинен
віднайти час і для жителів, які за тебе голосували (я, до речі, балотувався у 51-му
виборчому окрузі). Ти маєш реагувати на будь-який запит чи пропозицію не лише
лучанина, й будь-якого волинянина. Місія депутата – насамперед допомагати людям.
Вникати в їхні життєві ситуації, знати можливості. Власне, на те й було
спрямовано чимало моїх зусиль. Не покривлю душею, коли скажу, що посада ректора
давала мені додаткові переваги, оскільки в мене є штат помічників. Вони також
на громадських засадах в позаробочий час надавали додаткову інформацію, що
допомагало оперативно реагувати на ті чи інші виклики. Це й підсилювало
ефективність роботи і забирало у мене менше часу.
– Що Вам вдалося зробити для людей, які,
безперечно, неодноразово зверталися до Петра Савчука з невирішеними питаннями
будь-якого характеру?
–
Питання, так би мовити в лоб, і правильне питання. Але, повірте, ті, що
намагаються показати гарну обгортку, часто просто лицемірять. Вони, в основному,
намагаються вирішувати проблеми за кошти або міського, або обласного бюджету.
Такого не сприймаю. Свою роботу оцінюю наступним чином. Постійно стежив за тим,
аби виділялися кошти на впорядкування прибудинкових територій мого виборчого
округу, на ремонт доріг, поліпшення зовнішнього виду фасадів. Завжди старався
знати локальні проблеми свого р-ну щодо якості освітлення, водопостачання,
стану житлових будинків та вивезення сміття тощо. Велику увагу приділяв
зверненню громадян, які ставали темою депутатських запитів до різних інстанцій.
У багатьох питаннях, що стосуються життєдіяльності обласного центру, старався
синхронно працювати з депутатами міської ради. Такий симбіоз взаємодії давав
можливість залучати максимальні кошти на благоустрій територій. Міг би навести
повний перелік усього, що зроблено, але свідомо того не роблю, оскільки не хочу
піаритися. Таку статистику за п’ять років можна підняти й подивитися. Хоча не
ставлю це в заслугу собі чи якомусь іншому міському депутатові. Це колегіальна
робота, і усвідомлення своєї відповідальності перед людьми та власною совістю.
– Якби сьогодні постало питання про вибори
голови обласної ради і в бюлетені внесли дві кандидатури – Палиця і Вахович, за
кого б Ви голосували?
– Дуже
провокаційне питання… Такої ситуації апріорі бути не може, бо Ірина Вахович на це ніколи б
не пішла. Але якби так сталося, то проголосував би за обидві кандидатури.
– Я так розумію, що Ви людина позитивна,
через те позитив бачите і в інших.
–
Позитив бачу до останньої межі. Але якщо проти мене чи мого колективу йдуть з
мечем, то такою «взаємністю» без вагань і ми відповімо.
– Як часто Ви виступали на сесіях обласної
ради і які питання порушували?
–
Професійний депутат – це той депутат, який не піариться на публіку, а вирішує
питання, які виникають. Порівняно з міською радою, де я тільки набирався
досвіду і був набагато активніший, то відсотків на 80 моя публічність
знизилася. Мені не потрібно заробляти дешевий авторитет. Моя особистість
сформувалася на посаді ректора. Головне – це результативність вирішення тих чи
інших питань.
– Як відрізнити фальш, лицемірство та певний
меркантильний зиск від принципової позиції, яка спрямована на користь громади?
–
Завдяки набутому досвіду я можу безпомилково визначити, де робиться щось щиро
та правильно, а де, навпаки. Хто лукавить, а хто не лукавить.
– Яка Ваша оцінка діяльності голови облдержадміністрації,
адже облрада загалом та депутати зокрема тісно взаємодіють із цією гілкою
обласної влади?
– На
відміну від заангажованих провокаційних позицій окремих депутатів та нестримних
представників громадськості, я бачу порядну, потужну проукраїнську особистість,
а не хлопчика для биття чи людину, яка боїться вийти на публіку. У Юрія
Погуляйка є своя стратегія поведінки, і треба це розуміти.
– Що найбільш корисного Ви зробили за п’ять
років депутатства в облраді?
–
Будучи головою профільної комісії, я результативно виступав проти бездумної оптимізації та скорочення закладів освіти, зменшення
фінансування на спорт, освіту, культуру та молодіжне середовище. Наповнив
змістом ряд потужних регіональних програм. Також культивував конструктив,
зближення опонуючих сторін, а не агресію.
Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото з особистого архіву: депутат облради
Петро Савчук.