25
вересня відбулася традиційна пресконференція директора Волинського обласного
центру зайнятості Романа Романюка. Цього разу говорили про неформальну
зайнятість, замасковане працевлаштування, приховування відпрацьованого часу та
зарплати «в конвертах». Адже, за словами директора, в період кризи все гостріше
постає питання неофіційного працевлаштування.
За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України, із 28,5 мільйона українців працездатного
віку – 15,7 мільйона осіб, належать до тих, чиї права офіційно не захищені. Сюди
відносяться не лише нелегальні працівники, але й трудові мігранти, працездатні
пенсіонери, безробітні, люди з інвалідністю та особи, які займаються домашнім
господарством. Згідно статистики, більше «в тіні» працюють чоловіки віком до 34
років. А от найбільше неформально зайнятого населення – у сільському
господарстві та лісовій сфері.
До слова, не задекларована праця включає в себе
кілька аспектів: робота на зареєстроване підприємство чи ФОП без укладення
трудового договору; замість трудового договору укладено цивільно-правову угоду,
що не захищає права працівника в повній мірі; робота на незареєстрованих
роботодавців; трудовий договір підписаний, але частина зарплати надходить в «конвертах»;
є офіційне місце роботи, але людина виконує додаткову роботу без трудового
договору.
Усе це несе негативні наслідки не лише для працівників,
а й для роботодавців та держави.
За словами Романа Романюка, у таких випадках
працівник є незахищеним: на нього можуть покладати додаткові зобов’язання, не виплачувати
раніше обговорені суми, безпідставно звільнити, і держава не може захистити
громадянина, адже його трудові взаємовідносини не регулювалися жодним
документом. Крім того, у разі звільнення чи втрати роботи, така особа може
претендувати лише на мінімальну допомогу з боку держави. На сьогоднішній день –
це 1 тис. грн (до карантину – 650 грн), при цьому людина, яка була оформлена
хоча б на мінімальну ставку, отримує допомогу в розмірі 1850 грн.
Зарплата «в конвертах» теж може зіграти злий жарт,
адже при оформленні в центр зайнятості враховуватиметься лише офіційна
заробітна плата. Тобто, людина отримує 70% від заробітної плати з попереднього
місця роботи. До слова, максимальна допомога від держави становить 8 848 грн.
Роботодавці теж лише програють маніпулюючи з
працевлаштуванням. Крім того, за одного неоформленого працівника їм «світить»
штраф 50 тис. грн.
Звичайно, від бізнесу «в тіні» страждає й економіка
держави, адже не поступають надходження в бюджет, а це недобудовані дороги,
школи, дитячі садочки, необлаштовані зони відпочинку і т.д.
Роман Романюк акцентував, що служба зайнятості
працевлаштовує тільки офіційно.
«Офіційне оформлення працевлаштування, в першу
чергу, гарантія соціального захисту найманих працівників, кадрова стабільність
та налагоджена робота колективу задля досягнення позитивного результату.
Водночас, для роботодавця – це і позитивний імідж, і репутація надійного
партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків», -
наголосив директор обласного центу зайнятості.
Упродовж 2020 року служба зайнятості співпрацювала
із понад 16-ма тисячами роботодавців, які отримали 58 тисяч різних послуг.
Зокрема, більш як 6 тисяч підприємців залучали до тимчасових робіт безробітних.
2 493 особи, які зареєстровані у службі зайнятості, здобули нову професію або ж
підвищили кваліфікацію. Відкрити власну справу у нелегкий час вдалося 43-м
безробітним. Упродовж року фахівці служби тісно співпрацювали із роботодавцями,
де планувалося вивільнення працівників, надавали їм інформаційно-роз’яснювальні
послуги.
Щодо ситуації на ринку праці області, то директор
Волинського ОЦЗ зазначив, що нині на обліку перебуває 13 314 безробітних,
з них майже 49 відсотків – мають вищу освіту, переважно жінки (56,8%), 55
процентів зареєстрованих перебувають у віковій категорії 35-44 роки.
Аби донести громаді переваги офіційного
працевлаштування та нагадати про наслідки нелегальної зайнятості як для
працівника, так і для бізнесу, на зустріч запросили й роботодавців –
співзасновника мережі «Соло» Дениса Гурського й директора ТзОВ «Волинський
автоцентр «КамАЗ» Ярослава Герила. Зі свого боку, вони відзначили, що офіційне
працевлаштування робітників для них – це, насамперед, імідж їхньої компанії,
хороша мотивація і можливість зберегти кадри. Окрім цього, зростають шанси
залучити нових інвесторів та отримати доступ до нових ринків.
Ярослав Герило на прикладі своєї компанії пояснює:
«Ми працюємо тільки офіційно. Так, це важко. Проте
маємо у команді два працівники, які уже 39 років з нами. Вони захищені,
вмотивовані, а ми зберегли досвідчених працівників, який діляться знаннями з
новачками».
Денис Гурський додав, що зважаючи на розмір штрафів
не доцільно економити на працевлаштуванні своїх робітників:
«Офіційне працевлаштування – вигідно фінансово.
Звичайно це колосальні витрати, але штрафи набагато більші. Чи є сенс
економити, щоб потім платити такі суми? Ми не ризикуємо, працюємо офіційно!».
Підсумовуючи, Роман Романюк зазначив:
«Легалізація зайнятості – це шлях до розвитку, добробуту,
захищеного майбутнього. Працюйте легально – живіть безпечно!».
Ольга
КОНОНЧУК.
На
фото авторки: директор ТзОВ «Волинський автоцентр «КамАЗ» Ярослав Герила,
заступник начальника Луцького ЦЗ Ірина Гурська, директор Волинського обласного
ЦЗ Роман Романюк та співзасновник мережі «Соло» Денис Гурський.