Про що повідомляли газети. Або замовчували…
90
років тому
Люті
гайові
«Нечуваного свавілля до волинського селянства
завдають польські лісники, особливо – гайові. Вони не пускають людей збирати
гриби та ягоди, жорстоко карають за найменшу провину. Годі нам терпіти гайових,
годі шукати правди там, де її немає і не може бути!».
(«Сель-Роб»,
1930 р.).
80
років тому
Вогнище
культури
«У січні 1940 Головне стало центром району і почало
активно розвиватися. Початкову школу реорганізували в неповну середню, подбали
про забезпечення її вчителями. Велику допомогу надали 37 позаштатних
культармійців, які навчили грамоти понад 3 тис. неписемних мешканців району, а
новий Будинок культури на 200 місць став справжнім вогнищем культури, де
демонструвалися кінофільми».
(«Ленінська
зміна», 1941 р.).
70
років тому
На
шахту – з Підмосков’я
«На будівництво нововолинських шахт прибули
висококваліфіковані інженерно-технічні працівники та робітники з Донбасу,
Західного Сибіру, Воркути, Караганди і навіть Підмосков’я, яке на чолі бригади
з 12 чоловік представляв Ф. П. Булахов. Тут працював і знатний прохідник, Герой
Соціалістичної праці І. К. Чуркін, який сказав: «Тут, на будівництві першої
нововолинської, пізнав я перші труднощі та турботи своєї нової професії, тут
по-справжньому її полюбив. А ті прохідники, які пройшли школу нашого бригадира,
стали вмілими керівниками гірничих колективів».
(«Правда
Украины», 1960 р.).
55
років тому
Сидів
у Лобні
«Колишній
командир партизанського з’єднання Антон Бринський не витерпів
безпідставного геройства «заднім числом» Двічі Героя СССР, секретаря
підпільного обкому КП(б)У Алєксєя Фьодорова та написав у вересні 1965 р. йому листа,
надіславши копію в ЦК КПУ. Його оригінал зберігся в Державному архіві Волинської
області: «Дійсно, сили у Вас після 30 травня 1943 р. були великими… І цими
силами треба було й ударити по містах Волині, зробити рейд по області,
ліквідувати окупаційну владу, підняти народ на боротьбу, завдати шкоди
націоналістам. І обстановка для цього була дуже сприятливою. Але Ви зупинилися
поряд із нашою Першою бригадою на хуторі Лобна, Ви навіть за річку Стохід не
перейшли, а сховалися в лісі неподалік м. Каменя-Каширського. І там Ви фактично
знаходилися постійно, аж доки не прийшла Радянська армія».
(Володимир
Данилюк, «Генерал партії», 2000 р.).
На
фото з архіву: Алєксєй Фьодоров у повоєнні роки.
Підготував Сергій ШРАМЧУК.