Невеличке село на березі річки Турії славне не лише своїми краєвидами. Тут народився один із командирів Української Повстанської Армії – Тихін Зінчук, «Кубік».
Майбутній повстанець з’явився на Світ Божий у 1909 р. у с. Несухоїже Ковельського повіту тоді ще Російської імперії, яке нині носить назву с. Воля Ковельського р-ну Волинської обл. Незалежної України. Саме за Українську Самостійну Соборну Державу й віддав він своє життя, впродовж якого був змушений бути під гнітом інших держав.
Відомо, що до 1917 р. наша область входила до Волинської губернії царської Росії, потім ненадовго знаходилася під юрисдикцією Української Народної Республіки, а з 1921 р., на основі радянсько-польського договору, в складі Другої Речі Посполитої. Тож метрику про народження Тихонові Зінчуку виписували російськомовні чиновники, а от уже паспорт був із іншим орлом – польським…
Утім, усе змінилося на початку Другої світової війни, коли у вересні 1939 р. в Західну Україну прийшли московські окупанти, які в другій половині червня 1941 р. на Схід. ОУН уже тоді зрозуміла, що милості від тимчасових союзників очікувати не варто, тож рекомендувала своїм прихильникам та активістам долучатися до відділів допоміжної поліції, щоб мати можливість діяти легально та отримати зброю. Тож у 194201943 рр. Тихін Зінчук так і діяв, а коли навесні 1943 р. почалися формуватися перші повстанські відділи, «Кубік» з іншими односельцями пішов в УПА, щоб боротися з усіма окупантами української землі: на той час, насамперед, із гітлерівцями та червоними партизанами.
Відомо, що вже з весни 1943 р. він очолює сотню загону УПА «Озеро» (Ковельщина), а з 1943 р. до початку 1944 р. «Кубік» (інші псевда– «Ромб», «Архип») уже командир одного з куренів загону Військової округи №3 «Турів», яка оперувала в не лише на теренах усієї сучасної Волині, але і в північних районах білорусі неподалік м. Пінськ і Брест.
Відомо, що 7-9 вересня 1943 р. Тихін Зінчук та його підрозділ відзначився у боях з німецькими підрозділами біля с. Радовичі Турійського р-ну. Все почалося з того, що рота Вермахту та підрозділ польської допоміжної поліції несподівано потрапили в засідку УПА, яку організували сотні «Байди» (Леонід Повідзон) та «Кубика» (Тихін Зінчук). Під час першого бою німці втратили 5 вояків, 11 потрапили в полон. Наступного дня, як свідчать дослідники, окупанти відправили каральну експедицію з м. Ковеля – батальйон піхоти (до 470 осіб), 3 броньовані машини і навіть бронепоїзд.
Запеклі бої з використанням артилерії (оскільки в складі повстанців був вишкільний відділ гармашів) тривали ще 2доби. Ворожий бронепоїзд було пошкоджено, загинуло 75 гітлерівців, чимало було поранено. З боку УПА в бою під с. Радовичами полягло, як мінімум, 40 вояків, багато зазнали вогнепальних ушкоджень.
І хоча вояки УПА в цьому зіткненні мали майже вдвічі більшу чисельну перевагу, проте були гірше озброєні, тож увечері 9 вересня відійшли вглиб лісового масиву, здобувши багато трофейної зброї. Налякані поразкою нацисти, боячись нового штурму УПА – вже залізничного вузла м. Ковеля – навіть ввели у місті особливий стан…
Мало не щодня відбувалися й інші бойові зіткнення. Тож восени Тихін Зінчук зазнав поранення в бою з радянськими партизанами та потрапив в один зі шпиталів УПА. Одужавши, навчається у старшинській школі УПА, а після її завершення, серпні-вересні 1944 р., організатор 4 бригади «Соборна Україна» та «імені Вовчака», що входили у Західну військову округу «Заграва» (загальна кількість – 6 бригад!).
За яких обставин поліг смертю хоробрих повстанський комбриг «Кубік», достеменно невідомо. За даними, що заслуговують на довіру, це сталося в квітні 1946 р. у нерівному бою з опергрупою чекістів та солдатів військ НКВД. Відтак, досі не встановлене й місце поховання славного уродженця с. Несухоїже (Воля) Тихона Зінчука.
Але беззаперечний факт, що згідно з Постановою Української головної визвольної ради від 16 жовтня 1948 р. і Наказом Головного військового штабу УПА (ч. 3/48 від 23 жовтня 1948 р.) сотник УПА Тихон Зінчук – «Кубік» – нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
Як зазначається в Положенні, орденом відзначали повстанців за особливо значні подвиги в боях із червоними окупантами, або «всіх вояків УПА, що, виконуючи свої обов’язки, визначилися в бою особливим вояцьким чином і знайшли смерть на Полі Слави»…
До речі, проєкт бойових нагород УПА розробив ще один славний уродженець Великої Волині – художник УПА Ніл Хасевич («Зот»).
Більшовицькі наїзники змогли фізично вбити Тихона Зінчука, але пам’ять про нього – невмируща. Тож 1 грудня 2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 020) переданий племіннику Тихона Зінчука («Кубіка») – Миколі Котіку.
Ось таку славну сторінку в своїй древній історії має невеличке с. Воля Тойкутської сільради на Ковельщині, де нині мешкає заледве трохи більше 300 осіб. І ця сторінка напряму стосується Української Повстанської Армії, яка зродилася на Волині та 14 жовтня ц. р., на Покрову, відзначила 78-річчя від моменту створення. Крім цього, саме 14 жовтня в Україні відзначається велике державне свято – День захисника України.
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора і з архіву: річка Стохід біля с. Воля на Ковельщині; дереворит Ніла Хасевича; група учасників легендарного бою українських повстанців із гітлерівцями біля с. Радовичі, якими командував Тихін Зінчук («Кубік»); Срібний Хрест Заслуги УПА; карта-схема структури Військової округи УПА «Турів».