Позавчора вихованці Цуманського будинку дитячої та юнацької творчості садили на прилеглій території молоді деревця, які доставив сюди депутат місцевої об’єднаної громади Олександр Боровицький, який свого часу також шліфував тут свій творчий талан.
Напередодні цього заходу, який прищепить дітям ще більшу любов до рідної природи, ми поспілкувалися з директоркою закладу Тетяною Буслюк. Прийшла сюди Тетяна Олександрівна на запрошення своєї попередниці. У кабінеті господарки тепло та затишно, хоча на дворі термометр фіксує + 8 за Цельсієм. Аби запобігти будь-яким дитячим захворювання, приміщення почали опалювати. Цивілізація сюди ще не дійшла, опалення пічне. Та річ не в тім. Дітки, за словами очільниці закладу, ідуть сюди з неабияким бажанням, бо можуть з душею поринути у казковий світ різножанрового мистецтва, а ще зустрічають взаєморозуміння та щире піклування з боку педагогів.
– Вихованці люблять ваш будиночок, в якому відчувається домашній затишок?
– Нашим вихованцям тут комфортно, – чуємо від Тетяни Олександрівни. – Вони почуваються досить вільно. До нас приходять діти і з неблагополучних сімей, і учні, поведінка яких у школі бажає бути кращою. Вони тут по-належному оціненні. Вони у нас оточені увагою, час від часу кращим з кращих вручаємо похвальні грамоти.
– Ви підтримуєте їх і психологічно, і морально.
– Так. У нас є навіть такі діти, якими батьки й не дуже цікавляться. Байдуже, гуляє чи невідь-чим займається. А в гуртках займаються охоче. Щоправда, у зв’язку з коронавірусним карантином ситуація дещо напружена. Раніше у нас була двозмінна система занять. Та на даний період кількість дітей дещо зменшилася. Маємо трохи більше 300 вихованців. У минулі роки на 100 було більше. Займаються не тільки цуманці, але й юні таланти з поближніх населених пунктів.
– Скільки і які гуртки працюють у вашому Будинку юнацької та дитячої творчості?
– На даному етапі маємо двадцять гуртків, в основному декоративно-еститичного та естетичного напрямків. Музичний напрямок – це в нас вокально-інструментальний ансамбль та народної музики та нещодавно організували ансамбль гітаристів. Окремі наші вихованці займаються вокальним співом. На свято Покрови Пресвятої Богородиці ми виставляли пісенне відеопривітання. Дуже гарно розвивається декоративно-ужитковий напрямок. Діти займаються із задоволенням і роблять дуже гарні вироби. Одну таріль, на який зображено герб Української повстанської народної республіки 1918 року, ми навіть послали на Всеукраїнський конкурс. Очікуємо на позитивний результат.
– Тетяно Олександрівно, який штат Будинку юнацької та дитячої творчості?
– Він у нас невеличкий. З дітьми займається вісім педагогів, за чистотою у закладі стежить техпрацівниця, ще є сторож та сезонний сторож-опалювач. На території Цуманського ОТГ більш такого закладу нема. Добре, що в селищі є музична школа, де діти мають можливість займатися, декілька гуртків, в яких шліфують свої таланти юні жителі громади, працює в місцевому будинку культури. Сподіваюся, що подібні є і в інших населених пунктах нашого співтовариства. У школі також є гуртки музичного та декоративного і фізкультурного напрямків. Учні вдосконалюють футбольну майстерність, займаються дзю-до. Але кількість позаурочних занять з відомих причин дещо зменшена.
– Ми так розуміємо, що у Вас тісна співпраця як із закладами освіти, так і культури. Ви ніби заповнюєте ніші, які лишилися поза їх увагою.
– Обов’язково. Не тільки доповнюємо. Якщо є звітний концерт у музичній школі, то ми стараємося їм допомогти. Як саме? Наш профільний педагог охоче підіграє на якомусь інструменті чи готовий посидіти за озвучувальною апаратурою. Коли ми потребуємо допомоги, звертаємося з відповідним проханням. Сказане стосується і співпраці зі школою селища.
– До Вас нас запросив депутат Цуманської об’єднаної територіальної громади Олександр Боровицький, який свого часу тут навчався. Ми пишаємося, що Ви виховали такого висококласного фахівця, який до того є ще й нашим товаришем. Він користується авторитетом і в лісовій галузі, вболіває і за справи у вашій громаді. Нині вдосконалює свої знання в аспірантурі. У Вас є й інші такі вихованці.
– Приємно, що деякі вихованці працюють у нас керівниками гуртків. Вони прийшли до нас, коли ще були в другому класі, і запам’ятовуються надовго. Це, крім Олександра Боровицького, Павло Кирилюк, який тепер є нашим керівником музичного профілю і грає практично на всіх інструментах. Він своєрідний чоловік, але діти його люблять. Вони обоє товаришували, були сусідами. Ходили кожного дня на всі гуртки. Їм було просто цікаво.
– Вашою вихованкою була і Руслана Мельник, яка нині в Луцьку прищеплює дітям любов до туризму, до нашої України. Це, мабуть, також заслуга педагогів Вашої школи юних талантів.
– У цьому велика заслуга попереднього керівника нашого закладу Марії Фролової. При ній і штат був більший і ширші можливості. Тоді працював еколого-туристичний напрямок. Більше уваги приділяли спортивній роботі.
– З якого часу обіймаєте директорський пост?
– Спочатку я прийшла сюди керівником гуртка. У 2001 році Марія Василівна помітила мене на сцені. Тоді я була капітаном команди КВК. Три роки підряд у Цумані освіта суперничала з медициною. Тоді й отримала пропозицію очолити гурток у Будинку дитячої та юнацької творчості селища. Незважаючи на те, що я була в декреті, керівниця просто наказним порядком сказали вийти на роботу першого вересня. Вона була досить вимоглива та строга.
– Що раніше було у цьому приміщенні?
– Будинок піонерів, який розпочав свою творчу біографію в далеких п’ятдесятих роках минулого століття. Тоді ще був Цуманський р-он. Першим керівником була Мотрона Торяник. Мотрону Тихонівну змінила Марія Василівна, про яку я вже згадувала і яка директорувала сорок років. Труднощів ця жінка перенесла немало. Це час перебудови, яка закінчилася крахом радянської імперії. В окремі періоди сім місяців працювали без зарплати. І все-таки моя попередниця зуміла зберегти цей заклад. Я третій керівник, з 2004 року.
– Ваші вихованці беруть участь у якихось конкурсах, виступають не тільки на цуманській сцені, а пробують себе на районній чи обласній?
– Ми традиційно брали участь у районному конкурсі сучасної української пісні «Срібні дзвіночки». Наші вихованці завжди ставали лавреатами чи посідали друге або третє місця. Виступали і на обласній сцені. Талановиті вокалісти нашого закладу виступали і в Ковелі. Начальник відділу молоді та спорту Цуманської об’єднаної територіальної громади Марія Гламазда також наша вихованка Словом закладу є чим пишатися сьогодні, буде чим і завтра.
Володимир ПРИХОДЬКО.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото Віктора РАЙОВА: директорка закладу Тетяна Буслюк.