Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україні доведеться покопатися у неприємному минулому, якщо вона хоче будувати своє майбутнє у Євросоюзі, куди не потрапить без згоди Республіки Польщі. І знову більмом в оці сучасності штучно підняті проблеми історії. Повториться 1921 рік, сепаратний мирний договір між Польщею та росією?
Як пише польська інформаційна державна Агенція PAP, на яку посилається ТСН, Дональд Туск наголосив, що має «однозначно негативну» оцінку заяви глави МЗС України Дмитра Кулеби, яку було зроблено в польському місті Ольштин на панельній дискусії «Польща майбутнього» щодо подій Другої світової війни, жертвами яких стали як українці, так і поляки.
Йдеться про т. зв. «Волинську різанину» (у польській версії, в українській «Волинської трагедії) 1943 року, яку в Польщі вважають геноцидом свого народу українцями, та операцію «Вісла» 1947 року, під час якої українців у Польщі вигнали з місць, де вони історично проживали.
Найбільше зараз поляків обурило, що під час відповіді Дмитро Кулеба назвав «українськими» території, з яких були депортовані українці 1947 року.
Градус скандалу підняла також реакція польського міністра закордонних справ Радослава Сікорські, який також був присутній на дискусії в Ольштині. Глава польського МЗС підтримав свого українського колегу, закликавши думати більше про майбутні польсько-українські відносини, ніж про історичні претензії.
Відповідаючи на запитання журналістів під час пресконференції Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що протиріччя у польсько-українських відносинах не повинні використовуватися тими, хто представляє у Польщі «проросійські тенденції», як виправдання. Тому Україні доведеться «виправдати очікування поляків»:
«Я знаю, що ця правда не чорно-біла, що поляки не ангели, а українці не лиходії. Але тим більше правда, ексгумація та достовірна оцінка того, що сталося під час Другої світової війни та після неї, – це необхідні елементи для встановлення хороших польсько-українських відносин».
Польський прем’єр фактично повторив заяву віце-прем’єра і міністра оборони Владіслава Косіняка-Камиша, що прозвучала в липні, про те, що Україну не можна прийняти до Європейського Союзу, поки Варшава і Київ не вирішать питання «Волинської різанини»:
«Україна не буде членом Євросоюзу без згоди Польщі. Україна має відповідати стандартам, а їх багато. Це не лише питання кордонів, торгівлі, правових та економічних стандартів. Це також питання культурних та політичних стандартів».
За словами Дональда Туска, ЄС не був би створений без примирення німців та французів чи німців та поляків.
«Українці повинні зрозуміти, що вступ до ЄС означає вихід до галузі стандартів щодо політичної та історичної культури», – наголосив він.
Глава польського уряду також заявив, що «все чіткіше» пояснюватиме, особливо під час польського головування у Раді ЄС у першій половині 2025 року, що на користь Києва нарешті врегулювати польсько-українські відносини.
«Тому нам доведеться заглибитись у неприємне минуле, якщо ми хочемо побудувати хороше майбутнє», – сказав Дональд Туск.
То чи не затьмарять вибірково вийняті з історичної шафи скелети кривд минулого нинішні доволі союзницькі стосунки України та Польщі з вини Варшави?
Чи не очікує нас повторення сепаратного мирного договору між поляками та рашистами, як це було за спиною в України 18 березня 1921 р. у м. Ризі? Тоді прости Москви спільно воювали уряди Юзефа Пілсудські і Симона Петлюри під гаслом «За вашу і нашу свободу». Зокрема, разом обороняли Варшаву та визволяли Київ. А потім польська сторона вирішила помиритися з заклятими ворогами, розділивши з окупантами Україну, що тривало аж до 1 вересня 1939 р. Вояків Армії УНР, які разом воювали проти східних загарбників, після договору з рашистами поляки обеззброїли і на кілька років відправили у фільтраційні концтабори…
Майбутнє покаже.
Світлана КУЛЯ.
На фото Агенції Associated Press та «Вікіпедії»: Дональд Туск; російська та польська делегації після підписання антиукраїнського мирного договору у 1921 р. у м. Ризі.
