95
років тому
Повалення
буржуазії
«Недалеко від Москви відбувся ІІ з’їзд КПЗУ, на
якому делегатом був секретар Волинського окружкому С. П. Бардась. З’їзд
підкреслив, що основним завданням партії є соціальна революція в Польщі,
повалення буржуазії і встановлення робітничо-селянського уряду, що єдино
правильним шляхом вирішення національного питання є вимога права на
самовизначення аж до відокремлення… та приєднання Західної України і Західної
Білорусії до СССР в результаті переможної пролетарської революції в панській
Польщі».
(Партархів
при ЦК Компартії України, ф. 233, оп. 1, спр. 35, арк. 12).
85
років тому
«Русскіє»
та «інородці»
«Так звана «русская меншина» на Волині
активізувалася. І хоча населення волинської землі мішане – поляки, українці,
чехи, жиди та інші, але є особлива категорія – «православниє». І хоча їх дуже
мало – 1,2-1,4%, понеже, що колись належали до панівної нації, управляли
«інородцями», то й сьогодні зберегли
відповідні звички і мозгові центри. Та-ба! «Інородці» вже не ті: не
хотять признавати «русск. правосл. самодєржавія і народності», і що ти їм
вдієш?!».
(«Дзвін».
1935 р.).
75
років тому
Гроші
– державі!
«На вимогу Совнаркома СССР за підписом Іосіфа
Сталіна в області поширився рух щодо розміщення чергової грошової позики на
користь відбудови народного господарства під гаслом «Трьох-чотирьохпроцентний
заробіток – у позику!». Партійно-радянським органам на місцях рекомендовано
забезпечити безумовне виконання наміченої суми розміщення займу як по місту,
так і по селу, а також надходження грошей у визначених обсягах. Щодо планів на
1946 р. у цілому, то серед робітників і службовців треба було забезпечити збір
позики на суму 12 млрд руб., серед особового складу Червоної Армії та
Воєнно-Морського Флоту – 2 млрд руб., серед селян – 5,5 млрд рублів».
(«Радянська
Волинь», 1945 р.).
65
років тому
Почин
ударників
«Хоча рівень промислового виробництва на
підприємствах м. Луцька і перевищував довоєнний у 4,4 раза, місто належало до
найбільш відстаючих в УРСР за темпами економічного розвитку. Дошкуляла й
відсутність єдиного джерела електроенергії та її дефіцит. Утім, трудящі гаряче
відгукнулися на заклик партії та включилися в почин за перевиконання планів до
40-річчя Жовтня. Сприяло цьому соціалістичне змагання ударників, започатковане
передовими колективами з Москви, Ленінграда, Києва і Донбасу. Особливо
відзначилися швачка С. П. Шпарага, закрійник В. П. Капелюшний, цегельники В. І. Покровець, С. Г. Валецький, Єм. М.
Побілушко та багато інших».
(«Радянська
Україна», 1955 рік).
На
фото з архіву: свято ударників виробництва м. Луцька.
Підготував Сергій ШРАМЧУК.