У центріЛуцька під шаром асфальту знайшли трилінку і припинили земельні роботи.
Про це розповів Суспільному заступник директора
державного історико-культурного заповідника «Старе місто» Віктор
Баюк.
Ще 15 вересня 1933 року польському інженеру Владиславу Трилінському був виданий патент № 18232 набруківку, що згодом отримала назву трилінка або
шашка Трилінського. Владислав Трилінський відомий у світі не тільки
своєю бруківкою. У 1929 році, разом зі Стефаном Брилою він побудував першого
зварного моста в Європі. Трилінський також є винахідником залізобетонних шпал,
що широко використовуються і сьогодні.Згідно патенту шестикутні бетонні плитки трилінки виготовлялися
з бетону і каменю. Мали такі розміри: ширина 35 см, довжина бокової стінки
20 см, висота 15 см, або 12 см чи 8 см. Вага трилінки
висотою 15 см складала 35-37 кг. Спочатку її передбачали для мощення
автостоянок та тимчасових доріг. Як довела історія, тимчасові дороги з трилінки
здатні служити понад 80 років. Основною перевагою трилінки була простота
виробництва, за рахунок різноманітного, на місцевому ринку, каменю. Трилінка
легко укладалась і гарантувалась довговічність її поверхні в процесі
експлуатації. Повна відсутність довгих прямих з’єднань, як у прямокутних
аналогах, значно впливала на довговічність бруківки. Трилінка була простою в
ремонті, а при необхідності, і при демонтажу.
Єдиний недолік, який виявився полягав у тому, що в дощову погоду
дорога з трилінки стає слизькою для автівок на гумових шинах. Трилінка
укладалась в 1930-ті роки, коли техніка рухалась на дорогах не так швидко як
зараз, тож проблема виявилася лише в другій половині XX століття. Та незважаючи
на це, трилінка досі використовується для коротких вулиць і надає кварталам
особливого колориту.
Земельні роботи на вулиці Сенаторки Левчанівської тривають вже другий тиждень. Про знахідку під
дорожнім покриттям стало відомо лише 11 грудня.
Земельні роботи проводять працівники «Волиньобленерго». Вони
замінюють лінії електропередач, каже представник підрядника Андрій
Пилипчук. З його слів, дозвіл на роботи є.
Історики ж наполягають,
роботи мали б припинитися після виявлення артефактів. «Дуже легко візуально
видно культурний шар не пісок з радянського часу, а чорна земля, – спресований
за століття ґрунт, який накопичує історичні артефакти, видно він порушений, археологічний
нагляд сюди не покликали», – каже начальник відділу охорони культурної спадщини
Луцькради Олександр
Котис.
На думку археолога Віктора Баюка, продовжувати земельні роботи на
цій дорозі можливо лише із подальшим археологічним наглядом. На місці робіт
склали акт обстеження. Після цього роботи припинили.
Наш кор.
Фото з сайту Суспільне.Медіа.