Українським етапом за участі представників Волині,
Львівщини, Одещини і столиці нашої держави 18 грудня завершилася Міжнародна
конференція «Медіадіалог 2020: плюралізм і порозуміння». Незважаючи на
екстремальні обставини, проект, який підтримується Міністерством закордонних
справ ФРН, успішно реалізовано.
Уже п’ятий рік поспіль цикл тренінгів та наукових
конференцій відбувається на тематику, що стосується свободи слова, плюралізму
та боротьби з фейками і ворожою пропагандою.
Цьогоріч у ньому взяли участь від Німеччини «BundesverbandBurgermedian», «BurgerhausBennohaus», OKTV«Ludwigshawen» та «Yous 4 media», від Білорусі – «Білоруська
асоціація журналістів», від Вірменії – Медіа та культурологічна організація AKOS, від Грузії – Кавказький
університет, від Молдови – Асоціація незалежної преси», і, що важливо, від
України – ГО «Форум українських журналістів», Національна спілка журналістів
України, Інститут журналістики Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, Факультет журналістики Львівського національного університету
імені Івана Франка, Факультет журналістики Національного університету «Одеська
юридична академія» і Волинського національного університету імені Лесі
Українки.
Щоправда, у нинішньому році організатори та учасники
стикнулися з непередбачуваною перешкодою, котра позначилася на житті всієї
планети: пандемія коронавірусу фактично закрила кордони між державами, тому
довелося освоїти абсолютно новий спосіб комунікації – через систему
електронного зв’язку ZOOM.
Важливо, що за допомоги МЗС ФРН, він стосується
країн, які стикнулися з дуже складними викликами – війною, збройними
конфліктами, складними виборами органів влади та масових заворушень після них.
У нас це болючі теми Криму і Донбасу. У Білорусі – масові акції протестів після
фальсифікації президентських виборів. У Вірменії – війна в Нагірному Карабасі
(Арцаху) та мітинги з вимогою відставки нинішнього уряду. В Грузії – анексовані
Росією Абхазія і Південна Осетія, а також протестний рух після парламентських
виборів. У Молдові – теж неспокійно, адже навіть після перемоги лояльної до
України Президентки Молдови Майї Санду стара влада не роззброїлася та намагає
перешкоджати демократичним змінам. Крім цього, з 90-их років минулого століття
значна частина території цієї держави – Придністров’я – фактично окупована
Росією, яка призначила там маріонеткову владу…
Утім, буквально під час проведення «Медіадіалогу
2020: плюралізм і порозуміння» з м. Мінська надійшла тривожна новина. Слідчий
комітет РБ за статтею Кримінального кодексу щодо «загрози національній безпеці»
як свідка викликав на допит голову правління «Білоруської асоціації
журналістів» Андрея Бастунца. Щоправда, після тригодинного спілкування з
представниками силових структур колега повернувся до виконання своїх
повсякденних обов’язків, але, погодьтеся, цей факт – більш ніж красномовний.
– Ситуація, в якій ми виявилася, м’яко кажучи, несприятлива
для незалежних ЗМІ і представників громадянського суспільства Білорусі… Для
нас ключова проблема зараз – визволення трьох журналістів, які перебувають в
тюрмі. Тисячі громадян із різних країн уже публічно висловилися на їхню
підтримку та вимагають звільнення. Але це далеко не повний перелік проблем і
загроз, із якими стикнулися в цьому році
масмедіа нашої країни. Вірю, що в 2021 р. ми, вочевидь, увійдемо з кращим
настроєм і змінами на краще, – сказав під час підбиття підсумків Андрей
Бастунєц.
Для волинян, звичайно, важливо дізнатися, як саме
наша область була представлена на міжнародному рівні. Слід зазначити, що одним
із співорганізаторів проекту «Медіадіалог 2020: плюралізм і порозуміння» працює
голова правління ГО «Форум українських журналістів», заступник голови
облорганізації НСЖУ і головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк.
Крім цього, наукова та журналістська спільнота з
багатьох країн ознайомилася зі змістовним виступом та цікавою презентацією
ректора ВНУ імені Лесі Українки Анатолія Цьося, який розповів про розвиток
Лесиного університету та участь його представників у міжнародних проектах. У
цьому сенсі слід також відзначити не лише активну участь студентів та
викладачів ВНУ у цьому проекті, але й допомогу, яку надала викладачка Юлія
Рогач у перекладі під час телеефіру.
Представниця Інституту масової інформації Мая Голуб
розповіла про боротьбу з інформаційними маніпуляціями в інформаційному просторі
Волині, особливо – в період проведення виборів та в процесі боротьби з коронавірусом.
Редакторка сайту «По той бік новин» (розвінчування
шейків) Альона Романюк провела захоплюючу презентацію про те, як вона
спеціально створила фейк і змогла досягнути його поширення в великій кількості
мас-медіа, котрі полінувалися перевірити достовірність інформації. Цей приклад
привернув увагу до необхідності дотримання всіма працівниками ЗМІ
журналістських стандартів.
Виконавчий директор Волинського обласного об’єднання
організацій роботодавців і Благодійного фонду «Волинь-2014» Володимир Кривович
привернув увагу до іншої, не менш важливої теми: необхідності модернізації
Угоди про асоціацію України та ЄС, адже крім інформаційних кордонів виникли
цілком земні, в тому числі – багатокілометрові черги на польсько-українському
кордоні, які завдають вітчизняній економіці збитків на суму 50 млн доларів США
щороку.
Художник, заступник голови правління ГО «Форум
українських журналістів» Микола Волошин не лише поділився з колегами досвідом
роботи представників творчої інтелігенції Волині, але й презентував доволі
важливий жанр мистецтва та журналістики – карикатури, шаржі, які привертають
додаткову увагу до злободенних тем сучасності.
Про взаємодію правоохоронних органів Донеччини з
громадянським суспільством і ЗМІ, а також щодо позитивних результатів цієї
діяльності професійно доповів лучанин, кс-заступник начальника ГУ Нацполіції
Донецької області Павло Алексєєнко.
А заступник голови Волинської облради Григорій
Пустовіт, який у 2014 р. був головою облдержадміністрації, а згодом виконував
повноваження Луцького міського голови, розповів про унікальний для всієї Європи
приклад співпраці між представниками абсолютно різних територій держави –
Волині та Донбасу. Хоча початок партнерських стосунків волинян із донеччанами
випав на трагічний час.
– Ця історія має моральний характер. Так сталося, що
25 травня 2014 р. біля м. Волноваха було підступно розстріляно
батальйонно-тактичну групу зі складу тодішньої 51 Володимир-Волинської ОМБр,
яка прибула на Донбас із Волині для захисту України від зовнішньої агресії. На них
підступно напали бойовики посеред ночі, в результаті розстріляли 18 наших військовослужбовців… Я
на той час був головою облдержадміністрації, досі не можу забути масові
похорони цих хлопців… Здавалося б, Волноваха мала для волинян стати символом
зла, болю, вселенського зла… Та сталося
інакше! Якось ми побачили сюжет, як місцеве населення поклало на місці загибелі
наших хлопців вінки та квіти. Серед них був і міський голова Сергій Демченко. У такий спосіб проукраїнськи
налаштовані жителі Донбасу продемонстрували свій смуток із приводу того, що
скоїли криваві бойовики. Ми з тодішнім Луцьким міським головою Миколою
Романюком декілька разів переглядали цей телесюжет. А потім сконтактували з
Сергієм Демченком. А згодом у м. Луцьк прибула офіційна делегація з м.
Волноваха і було підписано меморандум про партнерство! – сказав Григорій
Пустовіт.
З тих пір вдалося реалізувати чимало гуманітарних
проектів. Зокрема, діти з м. Волноваха на різдвяні свята неодноразово приїздили
до лучан і мешкали навіть у родинах, чиї представники полягли в зоні проведення
АТО/ООС. Проводяться регулярні турніри з
футболу серед ветеранів на честь бійців 51 ОМБр, а вінцем зусиль стало
спорудження в цьому прифронтовому місті Донеччини храму Миколая Чудотворця
Православної церкви України. Крім нього, звели там недільну школу, допомогли
облагородити навколишню територію, де закладено парк та атракціони для
дітей… І все це – не за бюджетні кошти,
а за пожертви меценатів!
– Тому ми, представники Західної України,
продовжуємо спілкуватися зі співвітчизниками з України Східної, ми шукаємо і
знаходити точки дотику. Знаєте, це дає результат! Навіть дуже несподіваний!
Уявіть собі: на навчання в волинські університети вступило 6 випускників із
Волновахи… Ми зробили те, що мали зробити давно. Розуміння приходить унаслідок
спілкування. Україна – велика держава з великою кількістю населення. У нас, як
і в інших країнах, є певні особливості в менталітеті представників різних
куточків держави. Але якщо ми, українці, зуміємо порозумітися між собою, то ніяких
зовнішній ворог нас не переможе! В тому числі з допомогою патріотичних
журналістів, адже вони – додатковий місток для діалогу. І все в нас буде добре!
– наголосив Григорій Олександрович.
Але як же ж переможно завершити війну, повернути
людей і землю ОРДЛО і Криму в лоно України? Звичайно, багато що залежить від
політичних зусиль, потужності армії та підтримки західних демократій. Але
Григорій Пустовіт вважає, що існує і ще один механізм:
– Я розумію стан українців, які вимушені проживати
на окупованій території… Нам усім дуже важко протистояти агресивній та
цілеспрямованій російській пропаганді. Але ми не повинні сіяти ненависть, а
натомість треба поширювати добро. І навіть в умовах, коли б м. Волноваха
замість того, щоб залишатися кривавою раною на серці України стала можливістю проявити своє благородство.
Волиняни показують: ми можемо знаходити спільний знаменник, ми здатні мирно
жити в єдиній країні, а тому рано чи пізно, але території ОРДЛО будуть
звільнені від російської окупації та повернуться в лоно України.
Слід також відзначити роботу представників проекту в
ефірі телестудії «UA.Волинь» АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія
України», де ведуча Олена Чернуха разом із Володимиром Данилюком обговорили
проблему фейків про коронавірус та локдауну в різних країнах Європи.
Зокрема, Мікіта Пастухов – представник Білоруської
асоціації журналістів, журналіст із м. Гродно, розповів, яка наразі ситуація з
корона вірусом у сусідній Білорусі. За його словами, тема Covid-19 через масові
протести та силові дії режиму Аляксандра Лукашенкі відійшла на другий план. Але
громадяни свідомо ставляться до загрози коронавірусу, адже в країні фіксується
чимало смертей та уражень цієї інфекцією, хоча офіційно влада існування Covid-19 не визнає. Більшість намагається
дотримуватися обмежень, в громадських місцях та за місцем роботи використовують
маски. Оскільки офіційний Мінськ давно Covid-19 не визнає небезпечним
захворюванням, то і на новорічні та різдвяні свята тут фактично ніяких
додаткових обмежень не запроваджуватимуть.
Ані Кочарян – асистентка директора Медіацентру TSAYG
TV м. Гюмрі, Вірменія, розповіла, що офіційний Єреван запровадив жорсткий
нокдаун ще 16 березня, і з того часу майже нічого не змінилося. Влада вимагає
від журналістів на тему коронавірусу повідомляти лише те, що розповсюджує
державний Міжвідомчий інформаційний центр, тому на цьому тлі в країні
поширюються різні фейки. Спочатку, наприклад, поширювалася інформація, що
Covid-19 привезли у Вірменію якісь матір
та її дочка з Франції. Які самі заразилися на коронавірус. А через кілька днів
поширилися чутки ніби військові нікого не пускають у цей район міста… Схожа
ситуація з фейками і в плані тестування: через необізнаність навіть говорили,
що в результаті проб у носі залишають якісь мікрочіпи, і ті можуть перетворити
людей на зомбі…
Виконавчий директор Асоціації незалежної преси
Молдови Петру Мацовей долучився до ефіру, коли в центрі м. Кишинів якраз
відбувався масовий мітин протесту фермерів, які через неврожай та коронавірусні
обмеження на грані банкрутства. Ситуацію ускладнює протидія старої влади до
політики новообраної Президентки Молдови Майї Санду. Саме тому ЄС, вочевидь, не
виділить до кінця року чергового кредиту, і це тільки збільшить проблеми
Молдови. Інформаційна робота щодо протидії корона вірусу централізовано
фактично не ведеться, а ще чинний глава держави і керівник уряду дозволяють
собі публічно ігнорувати запроваджені ними ж карантинні обмеження…
Натомість успішна Німеччина виділила на боротьбу з
пандемією черговий транш у розмірі 47 млрд євро. Тут із 16 грудня запроваджують
нові обмеження (наприклад, заборону пересування на вулицях із 9 год. вечора до
5 год. ранку, вживання спиртних напоїв на вулицях, відзначення Різдва
Христового і Нового року лише за участі близьких родичів і не більше ніж 5
осіб). Утім, Вольфганг Рессманн – голова правління медіаорганізації
Youth4Media, керівник телебачення OK TV Ludwigshafen із м. Людвігсгафен, земля Райнланд-Пфальц,
зазначив, що офіційний Берлін суттєво допомагає своїй країні гідно подолати
пандемію. Бізнеси, які вимушено припинили роботу, отримують від бюджету 70%
своїх попередніх доходів. Люди в більшості своїй розуміють необхідність
нокдауну та дотримуються карантинних обмежень. Хоча є й невелика кількість так
званих «коронаскептиків»…
Щодо України, то ситуація в ній відома чи не кожному
громадянинові нашої держави. Втім, Володимир Данилюк закликав чинну владу
центрального рівня діяти відповідально та адекватно.
«Немає різниці, через яку з двох причин помре людина
– від голоду чи коронавірусу. Замість цього потрібно знайти третій варіант,
коли і пандемію буде подолано, і люди залишаться живими, і, головне, економіка
не розвалиться…», – зазначив.
І на завершення: Завдяки облдирекції АТ «Укрпошта» з
нагоди проведення представницького міжнародного форуму було випущено спеціальні
поштові марки.
Оксана ДАНИЛЮК.
На фото пресслужби «UA.Волинь» та Романа УСТИМЧУКА:
спеціальні поштові марки: Григорій Пустовіт; Анатолій Цьось; Наталія
Щерблюк і Мая Голуб; Володимир Кривович; Альона Романюк; Павло Алексєєнко; Микола
Волошин; Володимир Данилюк і Олена Чернуха під час міжнародного телеефіру на
тему фейків і локдаунів щодо коронавірусу.