«Відмова від видобутку і спалювання вугілля відповідає
європейським і світовим тенденціям», – вважає заступник Міністра енергетики з
питань європейської інтеграції Ярослав Демченков. Що в такому разі очікує
нововолинські шахти?
Кліматичні зобов’язання України
передбачають зменшення обсягу викидів парникових газів підприємствами
паливно-енергетичного комплексу, у тому числі – через відмову від викопного
палива – вугілля. Про це йшлося під час вебінару для журналістів «Економічна та
соціальна трансформація вугільних регіонів» 17 грудня.
«Окремі розрахунки кажуть, що до 2050 р. Україна зможе значно скоротити
використання вугілля у виробництві електроенергії на теплових
електростаціях. Для цього необхідно
зробити окремі кроки: здійснити реальну реформу вугільної промисловості,
скоротити фінансову залежність вугільних шахт від державного бюджету,
передбачити кошти в бюджеті для ліквідації шахт, розпочати приватизацію,
активізувати міжнародне співробітництво, здійснити справедливу трансформацію
вугільних регіонів. Багато інших чинників, які допоможуть пройти цей шлях без
шкоди для громадянина, для економіки країни», – заявив під час вебінару
заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков якого цитує Служба
інформації НСЖУ.
За словами посадовця, відмова від
видобутку і спалювання вугілля відповідає європейським і світовим тенденціям:
Великобританія планує закрити шахти до 2025 р., Німеччина – до 2038 р. (але
фактично зробить це раніше), Польща – до 2049 р. Узагалі останні 7 країн членів ЄС наразі
здійснюють процедуру відмови від використання вугілля у своїх економіках.
«Звичайно, для України 2050 р. розглядається як
оптимістичний сценарій. Песимістичний сценарій – 2070 р., швидше за все, коли ми зможемо
відмовитися від використання вугілля», – зазначив заступник міністра.
Ярослав
Демченков розповів, що міністерство прагне
залучити кошти міжнародних організацій для швидшої ліквідації неперспективних
шахт та початку справедливої трансформації вугільних регіонів. Для цього створюється
Багатопарнерський фонд та готуються проєкти міжнародної технічної допомоги,
зокрема у співпраці з Німеччиною, Великою Британією,
Світовим банком та ЕС.
Теплова генерація займає понад 30% у
загальній структурі виробництва електроенергії в Україні і до 2050 року
залишатиметься у т.ч. для покривання добових піків попиту.
«В усьому світі відновлювальна
енергетика є тим напрямком, на якому роблять акцент під час заміщення вугілля.
Ми маємо сконцентрувати свою увагу на розвитку відновлювальних джерел енергії,
а також на атомній генерації. Атомна генерація – це наша перевага», – каже Ярослав Демченков.
У Міненерго додають, що виробництво
електроенергії з відновлювальних джерел потребує значних інвестицій, на даному
етапі, не для будівництва нових станцій,
а, насамперед, для підвищення маневреності генерації, для створення
накопичувачів енергії та розвитку «розумних» мереж.
Вебінар було проведено в рамках
освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній
журналістиці», яку Національна спілка журналістів України виконує в рамках
грантової діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки. Метою ініціативи, як
наголосила Служба інформації НСЖУ, є забезпечення прозорості та технічної
грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетичними реформами, та
сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної комунікації.
У цьому контексті слід нагадати, що на
Волині як мінімум два сектори енергетики потребують особливої уваги.
Насамперед, ДП «Волиньторф», яке продукує вкрай необхідний торфобрикет із
місцевих відновлюваних копалин: підприємство намагаються приватизувати, тоді як
місцева облдержадміністрація та облрада виступають за те, щоб його або залишити
в державній власності, або передати на баланс місцевої громади. Крім цього, з
часів Незалежності України триває будівництво найновішої в державі та
найпотужнішої за покладами вугілля «Шахти №10 Нововолинська». Фінансування
будови ведеться неритмічно, періодично виникають ідеї або про приватизацію
копальні, або про взагалі закриття її як неперспективної. Відтак, публічне
обговорення перспектив енергетичного сектору України в цій сфері є важливим для
усвідомлення логіки подальших подій.
Світлана
КОМА.
На фото порталу Оilpoint.com.ua: Ярослав
Демченков.