Боратинська громада добре відома не лише на теренах нашого краю, а й в Україні. Біля її керма людина з неабияким досвідом державнавного будівництва та аналітичного мислення, якому не вперше замалим ледве не стовідсотково жителі об’єднання висловлюють свою підтримку. Нагадаємо, Боратинська ОТГ зайняла перше місце у своїй категорії у рейтингу найбагатших громад України.
Це Сергій Яручик. Не стали винятком цьогорічні вибори, які відбулися в останню неділю жовтня. За Сергія Олександровича проголосували більше шість тисяч людей, що становить 96,6 відсотка виборців. Цифри красномовно говорять самі за себе і не потребують якихось коментарів. Про інтерв’ю з боратинським очільником ми домовлялися ще напередодні виборів, але Сергій Олександрович дещо скорегував дату.
– Сергію Олександровичу, ваша громада досить самодостатня і одна з найпотужніших та найперспективніших на теренах області. Без організаторських здібностей її керівництва досягнути цього просто немислимо. Ви знову на чолі співтовариства. Скажіть, будь ласка, чи були якісь вагання або сумніви напередодні виборів чи рішення знову поборотися за крісло керівника визріло одномоментно?
– Жодних сумнівів або вагань не було, більше того, рішення балотуватися на посаду очільника громади я прийняв абсолютно виважено, з глибоким розумінням того, що на мене чекає. Розпочинається наступний етап, у якому Боратинська громада має функціонувати абсолютно в іншому форматі. Необхідно створити потужну, самодостатню громаду з ефективними механізмами управління. У мене є бачення як це зробити, саме тому відчуваю у собі сили очолити ці непрості процеси.
– У цьому питанні мали підтримку друзів та однодумців, також сформовану команду, яка мусила бути націлена на перемогу?
– Вважаю, що на сьогоднішній день усі повинні об’єднатися навколо однієї ідеї. Незважаючи на різні політичні погляди, наша спільна мета – робота задля добробуту громади. У нас є команда, яка зацікавлена творити якісні зміни, передусім це депутати, старости, працівники апарату та, звісно ж, місцеві мешканці. Ми також плануємо працювати із кандидатами, які балотувалися, але не пройшли. Це надзвичайно цінний ресурс, адже ці люди мають власне бачення розвитку сіл та певні напрацювання.
– На Вашу думку, нинішній закон про вибори ідеальний чи варто щось у ньому поміняти та удосконалити?
– Вважаю, закон про місцеві вибори недосконалим і таким, що потребує змін виборчих правил. Як на мене, запровадження системи партійних списків на виборах до місцевих рад є неприйнятним. Кажу це із досвіду нашої громади. До прикладу, я знаю багато активних, відповідальних людей, які б хотіли спробувати себе у місцевому самоврядуванні, працювати на благо громади, але відмовилися, бо не бажали іти під прапорами тієї чи іншої політичної партії. Знову ж таки постало питання обрання депутатів від округів – цьогоріч багато населених пунктів залишилися без депутатів, що значною мірою впливатиме на представництво їхніх інтересів.
– Чим характерна була минула каденція Вашого головування. Підсумуйте зроблене, проаналізуйте «нерозшиті» вузькі місця, як і чому вони спричинилися і яка подальша перспектива. У попередніх числах нашого видання Ви розповідали про здобутки громади. Та час не стоїть на місці. Зміни відбуваються регулярно. Тож і нам, і читачам тижневика цікаво дізнатися про них більше.
– Боратинська територіальна громада з адміністративним центром у селі Боратин була утворена у 2017 році. За три роки вдалося втілити у життя багато важливих проєктів – інфраструктурних, освітніх, культурних, соціальних. У 2018 році Боратинську громаду визнали першою у рейтингу фінансової спроможності, за версією представників соціального проєкту «Сільський ревізор» адміністративний центр Боратин було обрано «найспортивнішим селом України». У цьому році наше співтовариство стало переможцем конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування», який проводить Міністерство розвитку громад та територій України. Зроблено багато, але хочеться ще більше. Тож зупинятися на досягнутому не будемо. Маємо йти вперед і розвиватися.
Найбільший здобуток – це те, що нам вдалося відстояти існування Боратинської громади як самостійної адміністративно-територіальної одиниці. Депутати одноголосно підтримали абсолютно кожне рішення і це гордість нашої каденції. Люди вірять нам і довіряють.
Звісно, не все так ідеально, хотілося б ефективніше спрацювати у напрямку розвитку інфраструктури – відремонтувати більше доріг, шкіл, дитячих садочків, але все це попереду. Ми добре знаємо свої проблеми та як їх вирішувати.
– У фінансовому плані мали втрати через тимчасову зупинку роботи бізнесових структур, що її спричинила коронавірусна пандемія? Яка ситуація нині з виконанням дохідної частини бюджету?
– Фінансові втрати від пандемії відчули усі і наша громада не стала винятком. Масове поширення хвороби серед населення, жорсткі карантинні заходи позначилися на доходах. За нашими попередніми підрахунками сільський бюджет недоотримав в межах 12 млн. грн. Незважаючи на це, ми продовжуємо реалізацію усіх поточних проєктів та програм, які намічали на початку року.
– Сергію Олександровичу, нинішня коронавірусна ситуація загострила почуття відповідальності перед громадою. Які кроки робилися і робляться з Вашого боку, аби зберегти здоров’я жителів населених пунктів очолюваної Вами ОТГ? Скільки фінансів потратили на придбання протиепідемічних засобів та проведення заходів відповідного характеру? Як самі люди поставилися до карантинних обмежень?
– Варто зазначити, що сільська рада досить оперативно відреагувала на виклики, які поставила перед нами коронавірусна інфекція. Завдяки вчасно прийнятим рішенням та вжитим заходам нам вдалося зберегти порівняно низький рівень захворюваності від COVID-19 та запобігти багатьом летальним випадкам. Ще в березні, коли ситуація із поширенням хвороби загострилася, було прийнято рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на апарат для штучної вентиляції легень (500 000 грн) і засоби захисту для медиків та експрес-тести (225 000 грн) в Луцьку районну лікарню. Окрім цього, було виділено 290 000 грн на придбання засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я Боратинської громади. До того ж, депутатами сільської ради, для оперативного реагування на ситуацію у випадку її загострення, було прийнято рішення збільшити обсяг коштів у резервному фонді бюджету громади на 1 000 000 грн.
Безперечно, обмежувальні заходи створюють значні незручності для людей, однак слід розуміти, що сьогодні це життєва необхідність. У цьому напрямі ми намагаємося вести активну інформаційно-просвітницьку роботу – регулярно роз’яснюємо суть нових карантинних обмежень, максимально впроваджуємо електронні сервіси, переходимо в онлайн, пропонуючи людям альтернативу масовим заходам та живому спілкуванню.
– Нема ніяких сумнівів, що разом із рішенням балотуватися на очільницьку посаду з’явилися і задуми подальшого розвитку громади. Якщо вони не у великому секреті, то хотілося б про них почути детальніше.
– Ідей щодо подальшого розвитку громади дуже багато, але для того, щоб їх реалізувати для початку потрібно, так би мовити, «підготувати ґрунт». Наразі ми вивчаємо ситуацію – знайомимося із мешканцями, робимо детальний аналіз діяльності комунальних установ. Наступним кроком буде формування нової управлінської структури і впровадження розвиткових проєктів. Наша основна ціль – створення комфортних умов для мешканців усіх 24 населених пунктів. Важливо, щоб люди не розчарувалися і не пожалкували, що залишилися у Боратинській громаді. Відповідальність за це лежить не тільки на керівництві громади, але й на депутатському корпусі.
– Не так давно випадково зустрівся зі знайомою, говорили про увагу до людей. Було приємно почути ось таку деталь: «Якось потрапила у Боратинську сільську раду у справах під час обідньої перерви. Думала зачекати, але на мій приємний подив у приміщення зайшов голова Сергій Яручик і попросив вирішити моє питання, незважаючи на обід». Про те, що Ви людина коректна та уважна, доводилося чути й раніше. Це від батька й матері чи воно прийшло з роками роботи в школі та на даній посаді?
– Мабуть, важливу роль зіграло виховання, а разом з тим і досвід роботи у соціальній сфері. Люди – це найбільша цінність та найважливіший ресурс, тому треба вчитися працювати з людьми і для людей. Відстоювати інтереси мешканців для мене основне завдання та ціннісний орієнтир.
На закінчення нашої розмови залишається побажати Вам плідної роботи і подальших наших дружніх стосунків та взаємовигідної співпраці.
Володимир ПРИХОДЬКО.
Фото Віктора РАЙОВА.