А прапор пломеніє червоно-чорно!

Кроватка останній бій УПА Волинь 1948 рік

13 лютого пам’ятна дата для для Копачівської ОТГ колись Рожищенського, а віднедавна Луцького району. Саме цього дня мешканець села Кроватка Петро Левчук (псевдо «Запорожець») та його побратими з села Рудка-Козинська Микола Архипчук (псевдо «Яструбок») та Степан Архипчук (псевдо «Мартин») загинули в бою з карателями МГБ. Вояки УПА віддали життя за Україну на околиці  села, де на їхню честь встановлено хрест і червоно-чорний прапор.

Основну увагу привертає постать Степана Архипчука, 1918 р. н. Із 1936 р. він член ОУН. Заарештований НКВД у 1941 році. Залишився живий під час розстрілу в’язнів Луцької тюрми 23 червня… Організовував українську владу на теренах району від початку липня 1941 року. З 1943 р. в УПА. Псевдо «Байда», «Гордій», «Боровий», «Мартин», «Микола», З липня 1943 р. районний референт СБ УПА Луцького р-ну. Учасник боїв із червоними партизанами, з 1944 р. заступник районного референта Служби безпеки, з 1947 р. Степан Миколайович – провідник бандерівської ОУН цілого району.

Ось як про останній бій трьох героїв розповідали колеги з порталу «Район. Рожище»:

«Ніщо не віщувало біди. Та на початку лютого 1948 р., керівник обласного проводу ОУН, який був завербований МГБ, видав місце розташування криївки, побоюючись свого викриття «Буровим». Степан Архипчук на той час мав серйозні підозри про зраду вищого керівництва ОУН області.

Після обіду 13 лютого 1948 року одна з сестер, Ганна, помітила густі ряди енкаведистів, які зі сторони с. Залісці охоплювали їхнє обійстя. Попередила хлопців, та втікати з криївки було пізно. Схрон добре замаскований, і думалось, що ця чергова облава обмине…

Та взявши в облогу прилеглу територію, майор МГБ брюхань покликав Ганну Трохимчук, вказав місце розташування криївки й хто там перебуває і наказав їй опуститись в криївку і передати вимогу повстанцям здатись.

Як правило повстанці не здавались розуміючи, які тортури їх чекають. Приймали смерть, а не полон.

Та навіть в цій безвихідній ситуації хлопці вирішили прийняти бій, який тривав понад 20 хвилин»…

Тож кожен подорожній, який від траси Луцьк-Ковель через Крем’янець прямує в напрямку Турійська, буквально на в’їзді села біля дороги може вшанувати полеглих повстанців.

Люди не забувають про славних земляків. За місцем останнього бою доглядають. Періодично тут проводяться богослужіння.

Ще в 2018 році громадські активісти ГО «Самооборона Рожище» висловили пропозицію встановити на місці кривавих подій пам’ятник.

Роман УСТИМЧУК.

На фото автора, порталу «Район. Рожище» і пресслужби Копачівської ОТГ: на місці останнього бою «Запорожця», «Яструбка» і «Мартина»; Стапен Архипчук; Микола Архипчук; Петро Левчук; вшанування полеглих вояків УПА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *