Волинські захисники завершують бойове
навчання та злагодження на найбільшому в Європі сухопутному тренувальному
військовому таборі і дякують землякам за увагу та допомогу.
Яворівський
полігон з’явився на українсько-польському кордоні відразу після завершення Другої
світової. Сказати «Це місце для навчань і тренувань» – це не сказати нічого. На
360 кв. км львівської землі розмістилися десятки окремих полів для вишколу артилеристів
і саперів, десантників і розвідників, піхотинців і танкістів. Є тут навіть плацдарм
для тренувань авіації. Словом, це справжня кузня армійського резерву, бо загалом
на полігоні можуть проходити вишкіл 5 тис. солдатів і офіцерів одночасно!
Побачити
найбільший у Європі плацдарм для підготовки Сухопутних військ, поспілкуватися з
волинянами, яких уже цього тижня розподілять по військових частинах на Сході
України, розпитати про настрій, почути зауваження, передати теплі речі від Благодійного
фонду «Волинь-2014» і вручити дебютний вихід «Нашої криївки» – це й багато чого
іншого мали на меті, проїжджаючи повз КПП Яворівського полігону.
Зауважень,
до речі, почути не вдалося. Бо хоча розмова велася «не на камеру», хлопці в
уніформі відверто казали: зараз, на відміну від минулорічної мобілізації,
військові забезпечені всім необхідним: взуттям, одягом, шоломами, бронежилетами.
Хоча й сплять у наметах по 25 осіб, однак, кажуть, їм не те що тепло –
спекотно.
–
А що? «Буржуйки» маємо, дрова самі заготовляємо. Так що мерзнути не доводиться,
– каже Анатолій Бричка, 55-літній доброволець із смт Колки Маневицького р-ну,
який крісло директора школи тимчасово змінив на військовий намет в інженерному
підрозділі.
Його
земляк із с. Боровичі Маневицького р-ну Олексій Ярмолюк, який у війську
сапером-мінером, теж підтверджує:
– Усього
вистачає. Навіть коли рідні запитують, що з їжі передати, прошу: поки нічого не
везіть.
Бо
найбільше, чого потребують бійці, – максимально корисно витрачати кожну хвилину
бойових навчань. Адже за тих 20 днів, скільки відводиться для вишколу, мусиш
пригадати всі навики, отримані в армії, і пристосувати їх до потреб сьогодення.
Слід освоїти й ази поводження із сучасним озброєнням.
– Танки,
на яких українці воюють на Сході, оснащені бортовим комп’ютером. Але водночас
мусимо пам’ятати: автоматика має властивість «заїдати». Тож і про ручне
заряджання бойової машини просимо викладачів розповідати, – зізнаються танкісти
Роман Олексюк із Ковеля і Дмитро Чихайда із Олики Ківерцівського р-ну.
Натомість
оператори-навідники бойової машини десанту вже готові на передову. І серед тих,
хто рветься в атаку, – Сергій Каменчук із с. Сошично Камінь-Каширського р-ну та
Валентин Полоз із смт Мар’янівка Горохівського р-ну.
Відповідальність,
підготовленість і бойовий дух наших із
вами земляків відзначив координатор усіх полігонівських навчань, заступник
начальника Академії сухопутних військ Юрій Гусар:
– Протягом
останніх 20 діб вишкіл у Яворові проходять бійці фактично з усіх областей
України. Приємно відзначити, що мої земляки (а сам я родом із Волині – села
Старовойтове Любомльського р-ну) серед кращих. Упевнений, такі їхні якості,
помножені на досвід інструкторів і фаховість командирів, допоможуть хлопцям із
честю виконати свій громадянський та військовий обов’язок, живими, неушкодженими
та з перемогою повернутися додому!
Варто
відзначити, що на Яворівському полігоні побувала й знімальна група ВОДТРК. А
щоб поїздка в далеку дорогу за нинішніх непростих часів стала можливою,
журналісти завдячують тому ж фондові «Волинь-2014».
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.
