Високоградусні
сурогати скалічили та вбили людей більше, ніж дві світових війни! А наш народ
не тільки жене самогонку «для себе», але й подекуди споює та отруює сивухою
всіх підряд…
Раніше написати цю
публікацію рука не піднімалася. Ну, скажіть, хто нормально сприйматиме статтю
про шкідливість кустарного виробництва та продажу «зеленого змія» до Дня
святого Миколая, напередодні Нового року чи в розпал відзначення Різдва
Христового? З іншого ж боку, якщо вдатися до всеукраїнської практики
відзначення всіх свят усіх країн і народів, то про високоградусну рідину
взагалі ніколи не напишеш: за Святим Василем – Водохреще. Потім – Святої
Тетяни. Далі – День захисника Вітчизни. Потім – 8 Березня. Ще трохи – і Пасха,
що плавно переходить у Першотравень і День Перемоги… І так – до безкінечності.
І ця нескінченність є
такою самою, як і біда, що була створена руками людини багато тисячоліть тому
назад і яка – особливо з 1939-го – для Волині стала чимось звичним і буденним.
Ба, сьогодні у веселій компанії твереза людина викликає такий самий величезний
подив, як колись – п’яна…
То чим же ж для нас є
нині міцні напої домашнього виробництва: продовженням столітніх традицій наших
предків чи способом на чужій біді заробити десятку-другу гривеників?
Матимемо, шановні
пані і панове, а також всечесні отці, цього року один цікавий ювілей: 70-річчя
з моменту ухвалення «Обов’язкової постанови №2 Виконавчого Комітету Волинської
обласної Ради депутатів трудящих» «Про міри по боротьбі з самогоноварінням та
продажем самогону населенням на території Волинської області», ухвалену 19
червня 1944 р. Голова тодішнього облвиконкому тов. Решетняк і секретар тов.
Левченко на щойно звільненій від гітлерівських військ Волині першим пунктом
записали: «Заборонити населенню Волинської області виробляти та збувати
самогон». Другим: «Винних осіб у виробництві та збуті самогону притягувати до
адміністративної відповідальності (штрафу до 3000 крб) або примусової праці
строком на 6 місяців, а злісних порушників притягати до кримінальної
відповідальності за статтею 32 КК УРСР». Останнім: «Догляд за виконанням цієї
Обов’язкової постанови покласти на органи НКВД міліції та Голів сільських рад».
Завершили керівники
органу радянського самоврядування так: «Ця Обов’язкова постанова набуває сили з
дня її оголошення в пресі та діє до її скасування». Надрукувала її газета
«Радянська Волинь» у тому ж червні 1944 р.
Оскільки історія не
знає випадку, щоб депутати післявоєнної облради чи її керівники вирішували
припинити дію цією постанови, то, виходить, вона продовжує залишатися
обов’язковою для виконання хоча б для дільничних міліціонерів та сільських
голів? Щоб з’ясувати це, «Волинська газета» й звернулася, так би мовити, у
компетентні органи. І поки посадовці готували для начальства текст відповіді,
зауважимо таке. Звичайно, нормативно-правові акти вже неіснуючої УРСР, як і
обласних органів її влади, загалом уже давно втратили юридичну силу і можуть
слугувати хіба певними моральними віхами на шляху подальшого розвитку
суспільства. Часом ці віхи потворні, проте інколи – доволі злободенні. Тому,
очікуючи відповідей, ми сподівалися отримати не стільки перелік цифр та
посилань на закони, як побачити якусь цілісну картину усвідомлення небезпеки
виготовлення та продажу кустарного виробництва високоградусних напоїв та конкретних
напрямків діяльності. Бо «Обов’язкова антисамогонна постанова» хоч і належить до
архівних документів, та якщо боротьби з виготовленням та продажем сивухи ніхто
не відміняв, то чому б не дізнатися про її результати? Та ще й у переддень 70-річчя
її ухвалення?
Що бачимо у
відповіді, підписаній заступником начальника УМВСУ у Волинській області
полковником міліції Володимиром Поліщуком?
Насамперед, бачимо, яка
величезна кількість суб’єктів господарювання Волині має право легально
торгувати високоградусними напоями:
«Станом на 10 грудня
2013 р. на території Волинської області діє 4845 ліцензій на право роздрібної
торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі 2709
алкогольними напоями та 2136 тютюновими виробами».
Дехто намагався
замість спиртного державного виробництва підсунути людям низькопробний продукт.
Тому заступник начальника облуправління наголошує:
«Встановлено факти
продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлений розмір
мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої, чим порушено вимоги Постанови
Кабінету Міністрів України №957 від 30 жовтня 2008 р. «Про встановлення розміру
мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних
напоїв» (зі змінами та доповненнями), факти роздрібної торгівлі тютюновими
виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби,
встановлених їх виробниками, порушення вимог Закону України №265/95-ВР від 6
липня 1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями). За
результатами позбавлено ліцензій 19 суб’єктів господарської діяльності, з них 5
– за продаж неповнолітнім слабоалкогольних, алкогольних напоїв та 14 – за
продаж тютюнових виробів. Безпосередньо працівниками КМСД МРВ області за ст.
156 КУпАП (порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними
напоями і тютюновими виробами) складено 116 протоколів. За звітний період
працівниками міліції області виявлено 10 кримінальних правопорушень,
передбаче
них ст. 204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або
транспортування з метою збуту підакцизних товарів»).
«Управлінням МВС
України у Волинській області вживаються профілактичні заходи щодо виявлення
порушень законодавства у сфері виробництва й реалізації алкогольної продукції
та недопущення обігу фальсифікованих алкогольних напоїв, – також сповістив
Володимир Григорович. – У вирішенні цих завдань особливе місце належить
дільничним інспекторам міліції та працівникам УДСБЕЗ. Працівниками цих служб
здійснюється значна робота щодо попередження, виявлення та розкриття злочинів
та припинення адміністративних правопорушень, проведення індивідуально-профілактичної
роботи серед населення.
Станом на 10 грудня
2013 р. за порушення антиалкогольного законодавства до адміністративної
відповідальності притягнуто 7541 громадянина, з них: ст. 176 КУпАП
(виготовлення зберігання самогону та апаратів для його вироблення) – 762; ст.
177 КУпАП (придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього
виробництва) – 61; ст. 178 КУпАП {розпивання спиртних напоїв у громадських
місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді) – 6693; ст. 179 КУпАП
(розпивання спиртних напоїв на виробництві) – 25».
Таким чином, основна
маса порушників стосується покарання випивох у громадських місцях та нетверезих
громадян, котрі вештаються вулицями. А от тих, хто торгує кустарними
алкогольними виробами – лише одна сота частина всіх порушників.
Щоправда, у
проведенні «організаційно-практичних заходів, спрямованих на профілактику
антигромадських проявів у підлітковому середовищі, попередження пияцтва та
тютюнопаління серед молоді, виявлення і притягнення дорослих осіб до відповідальності
за втягнення дітей у злочинну діяльність» показники набагато кращі:
«До адміністративної
відповідальності за ст. 178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних,
слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських
місцях у п’яному вигляді) на неповнолітніх складено 372 адмінпротоколи. За ст.
180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп’яніння) притягнуто 116 осіб.
За ст. 180 і КУпАП (порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких
провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування)
складено 19 протоколів».
Окрім цього, спільно
з головним управлінням Міндоходів України у Волинській області, управлінням
контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів у Волинській області
розроблений план заходів із проведення спільних перевірок реалізаторів
алкогольних напоїв та тютюнових виробів для встановлення фактів їх продажу
особам, які не досягли 18 років, згідно з яким проведено 215 (75 спільних)
перевірок суб’єктів господарської діяльності: виявлено 389 порушень.
А що неконтрольоване
і безвідповідальне вживання спиртних напоїв напряму пов’язане з криміногенною
ситуацією на Волині, то це також підтверджує полковник міліції Володимир
Поліщук:
«Умовами, що
спонукають громадян до вчинення злочинів на побутовому ґрунті є сімейно-побутові
конфлікти, майнові і земельні спори, які виникають у повсякденному житті і, як
правило, всі вони були скоєні в стані алкогольного сп’яніння.
Проведення
працівниками міліції УМВС України у Волинській області комплексу організаційних
та практичних заходів, спрямованих на посилення профілактичного впливу стосовно
осіб, які зловживають спиртними напоями, вчиняють правопорушення та злочини,
сприяло певним позитивним зрушенням у стабілізації даної ситуації в області. Аналізуючи
кримінальні правопорушення у стані сп’яніння, спостерігається їх зменшення».
А що ж, як любив
повторювати колишній голова облради Анатолій Грицюк, найголовніший орган
представницької влади нашого краю?
Насамперед його
голова Володимир Войтович роз’яснив:
«Щодо дії постанови
виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 19 червня
1944 р. №2 «Про міри по боротьбі з самогоноварінням та продажем самогону
населенням на території Волинської області» повідомляємо, що пунктом 3 Указу Президента
України від 14 квітня 1992 р. №252 «Про Положення про місцеву державну
адміністрацію» (Указ втратив чинність, крім статей 2 і 3, на підставі Указу
Президента N70/99 від 27 січня 1999 р.) передбачено: «Установити, що місцева
державна адміністрація є правонаступником виконавчих комітетів відповідних Рад
народних депутатів щодо прийнятих ними рішень, узятих зобов’язань та покладених
на них законодавством обов’язків у тій їх частині, яка не суперечить Закону
України «Про Представника Президента України» та Закону України «Про місцеві
Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування».
12 червня 1997 р.
набрав чинності Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21
травня 1997 р. за №280/97-ВР, згідно з яким втратили чинність Закон України
«Про Представника Президента України» та Закон України «Про місцеві Ради
народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування». Згідно з пунктом 2
Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні
в містах, районні, обласні ради після набрання чинності цим Законом здійснюють
повноваження, передбачені Конституцією України і цим Законом. Повноваження
обласних рад передбачені у ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні». Водночас згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. З ст. 24
Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Іншими словами,
Володимир Войтович особливо наголошує: постанови, які колись ухвалювали
облвиконкоми, тепер належать до сфери відповідальності облдержадміністрацій та
їх структурних підрозділів.
Окрім цього,
Володимир Іванович звертає увагу й на таку суттєву обставину:
«Згідно зі статтею
213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення (насамперед, за
виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення; виготовлення,
придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або
тютюнових виробів) розглядаються: адміністративними комісіями при виконавчих
комітетах сільських, селищних, міських рад; виконавчими комітетами сільських,
селищних, міських рад; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними
судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими
адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими
спеціалізованими судами та Верховним Судом України; органами внутрішніх справ,
органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами),
уповноваженими на те цим Кодексом.
Ст. 214 КУпАП
передбачено розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи
про адміністративні правопорушення, а саме:
«Адміністративні
комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі
справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом
до відання інших органів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських,
селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи
міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та
інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про
адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання».
Також ст. 255 КУпАП
передбачене коло осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні
правопорушення.
Обласні ради, їх
посадові особи, працівники виконавчого апарату обласних рад зазначеними вище
повноваженнями не наділені».
Проте, навіть із
огляду на все вище викладене, голова облради наголошує:
«Зважаючи на
компетенцію обласних рад як органів місцевого самоврядування, передбачену
чинним законодавством, Волинська обласна рада шостого скликання впродовж
2010-2013 рр. прийняла два рішення обласної ради щодо проблеми поширення
пияцтва та алкоголізму в області, які передбачають лише рекомендаційні норми
відповідним органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронним
та іншим державним органам для вирішення проблеми, про яку зазначається у листі
редакції».
Усвідомивши всі
тонкощі сучасного законодавства щодо розмежування прав та обов’язків різних
гілок влади, тепер звернемося до двох рішень облради нинішнього скликання, на
які звернув увагу Володимир Войтович.
Першим більш-менш вартим
уваги кроком в «антиалкогольному» напрямку можна вважати 16 вересня 2011 р.,
коли облрада ухвалила рішення №6/15 «Про впорядкування продажу пива,
слабоалкогольних та алкогольних напоїв у роздрібній торговельній мережі населених
пунктів Волинської області».
Ініціативу боротьби
за тверезий спосіб життя тоді перехопила фракція «Свободи», яка й зініціювала
створення проекту цього рішення. Чим пояснити таке вкрай негативне ставлення її
членів до надмірного споживання спиртного, коментувати не будемо. Головні
пункти: рекомендувати місцевим органам влади заборонити продаж спиртного з
22.00 до 8.00 (крім ресторанів), регіональному управлінню Департаменту контролю
за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА
України анульовувати ліцензії для порушників, правоохоронним органам – посилити
роботу щодо притягнення до адмінвідповідальності винних у нехтуванні вимогами ст.
156 Адмінкодексу, а контроль за виконанням рішення – покласти на профільну
депутатську комісію облради.
А 1 жовтня 2013 р. за
№20/78 волинські депутати проголосували за рішення «Про рекомендації учасників
розширеного засідання щодо проблеми поширення пияцтва та алкоголізму в
області». Чи не вперше окреслено катастрофічну проблему тотальної деградації
населення через суцільну пиятику та алкоголізм: якщо у світі нація,
представники якої щороку споживають 8 літрів спирту на одну людину, вважається
вимираючою, то в Україні тільки офіційний показник сягає 13 л, а неофіційний –
20 л на душу! У нас – «найвищий у Європі показник рівня депопуляції населення»!
Тому було підтримано
комплекс заходів, схвалених учасниками розширеного засідання з питання «Про
проблему поширення пияцтва та алкоголізму в області», котре проводила профільна
депутатська комісія.
Проте цього
рекомендаційного рішення так ніхто й не виконав.
Не створено та не
поширено антиалкогольної соціальної реклами.
Не залучено «успішних
людей на теренах Волинського краю до справи пропагування здорового способу
життя».
Не покращено
кардинальним чином оснащення обласного наркологічного диспансеру сучасними
приміщенням, обладнанням, медикаментами, а також не налагоджено механізму
доставки сюди осіб, що потребують лікування від алкоголізму та пияцтва».
Немає «кризових
центрів для осіб, що перебувають у стані алкогольного сп’яніння».
Не відновлена
«діяльність медвитверезників та лікувально-трудових профілакторіїв».
Не дало ніякого
результату поширення «на рівень базових рад, дільничних інспекторів міліції
інформації про заклади охорони здоров’я, де надаються послуги замісної
підтримуючої терапії».
Не запроваджена
«кримінальна відповідальність за організацію нелегального виробництва та збуту
алкогольної продукції».
Усе це свідчить про
головне: проблема усвідомлена на всіх рівнях. За її вирішення почали братися.
Проте результативність та дієвість заходів кульгають на обидві ноги.
Тому, мабуть, 19
червня 2014 р. в області не буде ніяких помпезних заходів із нагоди 70-річчя
початку боротьби з виготовленням та торгівлею самогону та інших високоградусних
сурогатів. Натомість, мабуть, треба буде йти сповідатися з приводу непоборення
доморощеного «зеленого змія».
І депопуляція Волині
триватиме?
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Романа
УСТИМЧУКА та з архіву: місце для сповіді завжди вільне; радянські агітаційні плакати,
які, на жаль, не мають українських аналогів; самогонний апарат у дії.