ГО
«Асоціація регіонального розвитку» днями підбила підсумки роботи над одним зі
своїх проектів. «Стратегія міста Луцька. Зовнішнє оточення» – така назва
документа. І вона розкриває важливі для кожного з нас завдання.
Загалом депутат Луцької міської
ради, президент «Асоціації регіонального розвитку» Анатолій Пархом’юк над
вирішенням проблем нашого міста працює давно й активно. Позаду вже – кілька реалізованих
міжнародних проектів, зокрема у сфері освіти, медицини, культури, туризму. Згадана
конференція, організована за підтримки Луцької міської ради, – іще один тому
доказ.
Дієвий
трикутник
«Головна
мета конференції – систематизувати той матеріал, котрий ми спільно з багатьма
колегами напрацювали для розробки стратегії Луцька. Наша організація з такою
ініціативою виступила ще в 2013-му. Фахівці, експерти, з котрими працюємо, вже
мали певну базу. Тож протягом року ми неодноразово проводили публічні обговорення,
спілкувалися з міською владою, провели спільне засідання, де репрезентували
принципи написання стратегії для державних структур. Паралельно вивчали досвід
Львова, враховуючи практичний бік. Адже можна написати сто проектів, але жоден
так і не реалізувати. Тож ми хотіли створити саме реальний. Були також у Вінниці,
польських Любліні та Кельці – там також маємо партнерів. Все це спільно дало
можливість зібрати матеріали проекту, котрий ми і представили, намагаючись
залучити до обговорення якомога більшу кількість мешканців нашого міста».
Загалом згадана громадська
організація виникла за ініціативи Анатолія Пархом’юка та його колеги Петра
Гоцалюка. Пан Анатолій до 2011-го працював на посаді заступника міського голови,
тож потреби Луцька знає зсередини. Згодом досвід отримав ще й у бізнесі, адже
був першим заступником голови правління Публічного акціонерного товариства
«Луцький пивзавод». Тепер же має неоціненний досвід громадської роботи. Все це разом
зараз дає гарний результат.
Як каже сам Анатолій Іванович,
хотілося працювати злагоджено і спільно, адже очевидно і зрозуміло: кожен окремо
не може досягнути вагомого результату. «Іще
один реалізований проект – реформування у сфері ЖКГ з метою вдосконалення
роботи ОСББ. Аналізували законодавство, обмінювалися досвідом, робили так
званий стандарт ОСББ – статутний документ. Тоді ж розробили програму розвитку
ОСББ, міська рада виділила кошти на проведення курсів голів об’єднань – вони
пройшли навчання і отримали державні свідоцтва».
Чи готове наше місто на рівні найбільш
дієвого трикутника – бізнес, влада, громада – йти вперед у розвитку, показала
іще одна справа: днями ці ж громадські активісти репрезентували іще одну ГО
«Центр реформ».
За словами Анатолія Пархом’юка,
найактивніші у цьому трикутнику поки – громадяни, влада також намагається
долучатися, принаймні не заважати –Луцький міський голова Микола Романюк прекрасно
все це розуміє і завжди сприяє ініціативам громадських активістів. А от бізнес поки
часто сам по собі. Окрема тема – соціально-відповідальний бізнес, представники
котрого, зокрема генеральний директор будівельної компанії «Луцьксантехмонтаж
536» Ігор Чорнуха, вже усвідомили, що зможуть капіталізуватися тільки тоді,
коли капіталізуються його працівники.
Від
сесії до сесії…
Як наголошує Анатолій Іванович, загалом
кожне рішення, яке приймається на сесії Луцької міської ради, має певне
значення – за кожним із навіть дрібних господарських рішень стоїть конкретна
людина. Звичайний дозвіл на будівництво означає, що ці роботи врешті розпочнуться.
Тож загалом у Луцькій міській раді депутати протягом каденції спрацювали
злагоджено, навіть на відміну від обласної, де часто зривалася робота.
«Я
вважаю, що на маю на своєму рахунку багато позитивних рішень. Зокрема й сподіваюся,
що до завершення цієї каденції ми встигнемо прийняти і Стратегію розвитку
Луцька, про котру ви згадували.
Було
багато звернень від виборців. Різних. Починаючи від проблем, які стосувалися
нерухомості, прибирання сміття, освітлення територій. Були також питання, пов’язані
з екологією. От на прибережній частині Стиру – у народі цю ділянку називають
Тюлькіним флотом – зливали нечистоти з каналізаційних ям. Мені довелося довелося озвучити депутаський запит на сесії міської ради до міського голови та відділу екології – і в результаті ми спільно примусили винуватців усе прибрати.
Зараз знову виникло подібне питання: фірма, котра виграла тендер на прибирання
доріг у Луцьку, замість того, аби везти той пісок, як вони називають, у Брище
на сміттєзвалище, викидають його там. Перед Великоднем я зателефонував до заступника
міського голови Лариси Соколовської, пояснив ситуацію, вона оперативно
відреагувала, відправила туди муніципальну дружину, склали акт. Звісно,
керівництво тієї фірми хотіло зекономити, бо до Брища далеко… Ми ж хочемо
добитися, аби ті горе-підприємці знову повантажили це сміття і вивезли на
сміттєзвалище – тобто зробили подвійну роботу. І я цього доб’юся».
У 2013-му
депутат Пархом’юк ініціював дуже цікавий проект – новий для наших освітніх закладів.
Картковий розрахунок у шкільних їдальнях – щоб знівелювати всі нечесні схеми, про
котрі зараз говорять. Інновація передбачала наявність
картки в кожного учня. Вона мала бути не лише
харчовою «кредиткою», куди зараховуватимуться кошти – і державні, і батьківські, а й своєрідним чіпом чи навіть шкільним
документом. Прийшов до навчального закладу, ідентифікувався – і система зафіксувала
наявність учня. Механізм дійсно обіцяв бути корисним у першу чергу для батьків. Адже тоді вони могли
би спрямовувати гроші на
рахунок дитини й без особливих проблем відстежити рух фінансів. Та й від
необхідності збирання-здавання коштів на харчування у молодших класах і
виділяння на шкільні кишенькові витрати для старшокласників можна було б відмовитися.
Можна було б, якби…
«До нас тоді приїздили експерти з Києва, де успішно
діє така система, вони ділилися досвідом із учителями, начальником освіти, але…
гроші для реалізації цього проекту так і не знайшлися. Для міського бюджету
система виявилася надто дорогою, а на плечі батьків перекладати ці витрати ми
не захотіли – вони й так достатньо платять».
Світлана
ДУМСЬКА.