Військовослужбовець Андрій Прокопюк, який став на захист країни з перших днів
великої війни, нині лікується та реабілітується після отриманого поранення на Бахмутському
напрямку.
Історіюзахисника, якийпідірвавсянапротипіхотнійміні, розповіли на Facebook-сторінці Любомльськогомедичногооб’єднання.
Військовий Андрій Прокопюк родом
із міста Любомля. Поранення отримав ще в серпні 2022 року під Соледаром, зачепивши
виставлену росіянами «розтяжку» на протипіхотній
міні. Осколки просікли майже все тіло, розтрощили кістки на ногах, позастрягали
у руках, у результаті чого він отримав сім переломів.
«Ще дев’ять осколків ношу в собі. А оце ті шрами, які залишилися після
операцій. На правій нозі немає частини кістки. Думав, що ногу мені так і не
врятують. Бо були порвані мало не всі артерії, пробиті легені», — каже
чоловік.
Зі слів бійця, протипіхотна міна 82 мм містить у собі
понад 2,5 тисячі осколків, які розлітаються на 30 метрів у радіусі, а сама міна
при детонації спершу підстрибує на 80 сантиметрів вгору й тільки тоді
розривається.
«І от в радіусі 30 метрів ці осколки косять
все. Як вдалося вижити – не знаю досі. Лікарі у Львівському військовому госпіталі,
куди я згодом потрапив, казали, що як мінімум у мене мало не бути обох ніг», — розповідає Андрій.
Одразу
після поранення Андрія евакуювали в
стабілізаційний пункт у Бахмут, звідти – у реанімацію Дніпровської лікарні
імені Мечникова, де провели кілька стабілізаційних операцій. Після Дніпра
військовослужбовця перевезли у Вінницю, де зробили чотири операції, потому — у
Львів, де він переніс ще 15 операцій.
Потім Андрій Прокопюк потрапив на Закарпаття у Мукачівський госпіталь, де
на нього чекало ще вісім оперативних втручань. Сумарно волинянин переніс до 30
операцій. Весь цей час — шість місяців — чоловік був «лежачим»
пацієнтом. Згодом боєць попросив у лікарів відправити його ближче до рідного
краю: так Андрій потрапив на
реабілітацію у Ковель, де його поставили на ноги.
З жовтня 2023 року Андрій Прокопюк проходить лікування й
відновлення у травматологічному відділенні Любомльського медичного об’єднання,
займається з фізіотерапевтами. Чоловік каже, що вже може завести праву
руку за голову чи за спину, а ще пів року тому не міг підняти її на рівні
плечей.
Зараз військовий уже
пересувається з милицями та може самостійно давати собі раду. Попри це Андрій Прокопюк ще потребує постійного
контролю лікарів, щоденних перев’язок рани на нозі, де відсутня частина кістки.
Боєць додав: за місяці, що лікувався та займався з любомльськими
реабілітологами, почувається значно краще.
Василь КУЗЬМЕНКО.
Фото: Любомльське медичне об’єднання.