Архів. 14.07.2021р.


Про що поавідомляли місцеві газети. Або були змушені замовчувати.


40
років тому

Мареничі,
Зінкевич, «Світязь»…

«Співоча Волинь продовжує дарувати високе мистецтво
на всіх сценічних майданчиках. Недавно тріо Мареничів успішно виступило на
Фестивалі дружби в м. Ужгороді, а Заслужений артист УРСР Василь Зінкевич взяв участь у зйомках музичного фільму та
фестивалі «Біла акація» в м. Одеса. Тим часом ансамбль «Світязь»  під керівництвом інструменталіста та
вокаліста Олександра Сєрова підготував нову програму, з якою дебютував на сцені
Палацу культури «Україна» в м. Києві».

(«Молодий
ленінець», 1981 р.).

На
фото з архіву: Олександр Сєров у часи виступів у групі «Світязь».


30
років тому

Труси
і апарат

«Поет-сатирик Кость Волиняка (в миру – Феодосій
Мандзюк
) продовжує викривати жахливі реалії 1991 р., коли СССР переживав
стагнацію перед руйнацією:

«Хто, скажіть, у тому винен,

Що пусті в нас магазини,

Що трусів нема й шкарпеток,

Що папір для туалету

Став найбільшим дефіцитом?

Хто? Скажіть мені відкрито.

Я тут впевнений стократ –

Це партійний апарат».

(«Нате»,
1991 р.).


20
років тому

«Пані Пошта»

«Хоча лише 8 листонош із м. Луцька та Луцького р-ну
виявили бажання взяти участь у конкурсі «Пані Пошта – 2001»,  але він від цього не став менш цікавим,
хвилюючим та веселим. Наймолодші і найчарівніші оператори зв’язку демонстрували
ерудицію, вміння працювати з клієнтами, акторські здібності та грацію. Тож
звання «Пані пошта» дісталося Наталії Забуйській, найфотогенічніша – Лариса
Ярощук
, найелегантніша – Інна Бабич, а глядацькі симпатії – в Зоряни
Пархомчук
».

(«Досвітня
зоря». 2001 р.).


10
років тому

Століття
Никанора

«Досьє на бойовика та розвідника НКГБ СССР Ніколая
Кузнєцова
(за паспортом – Никанор Кузнєцов, син репресованого «кулака»)
знаходиться в архіві ФСБ Росії та буде розсекречене лише в 2025 р. Але цими
днями «Паулю Зіберту» (в такому образі на Волині, Рівненщині та Галичині він
діяв під час війни не лише проти гітлерівців, але й ОУН) виповнилося б 100 років
від дня народження, і увага до радянського диверсанта знову зросла. Зокрема, у
м. Львові фінішував організований Генконсульством РФ автопробіг із Уралу, а «Російський
культурний центр» провів «військово-патріотичний вечір».

(«Волинська
газета», 2011 р.).

Підготував

Сергій
ШРАМЧУК.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *