Архів. 18.11.2020 р.

Про що повідомляли волинські газети. Або не могли сповістити…


40
років тому

«Вічний»
Свенцицький

«Уродженець м. Ростов-на-Дону РСФСР Борис
Свенцицький
після закінчення в 1949 р. Луцької торгово-кооперативної школи та
багаторічної роботи в комсомольських та партійних органах у 1975 р. став
головою виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих. А в 1980 р.
Бориса Миколайовича трудящі Рожищенського р-ну обрали ще й народним депутатом
УРСР, і він став одним із 620 парламентарів Верховної Ради УРСР 10-го
скликання».

(«Нариси
історії органів державної влади та місцевого самоврядування на Волині.
1944-2009 рр.).

На
фото з архіву: Борис Свенцицький.


30 років тому

Куди
подіти Ілліча?

«Депутат обласної ради Михайло Парасунько з трибуни
заявив: «В усіх районах та містах треба створити товариства з захисту
пам’ятників Іллічу, не допускати випадків вандалізму. А рішення сесій і
виконкомів щодо демонтажу монументів В. І. Лєніну треба визнати незаконними та
антигуманними і – скасувати!». Натомість депутат Зіновій Сокольв’як зазначив:
«У Любомлі стояв монумент Богданові Хмельницькому на честь 300-річчя
возз’єднання України та Росії. Але коли спорудили будинок райкому партії, то
цей пам’ятник був знесений, а на його місці поставили пам’ятник на честь
Ілліча. То чого ж тоді ніхто не піднімав шуму?».

(Держархів
Волинської області, ф. Р-6, оп. 22, спр. 24, арк. 11).


20
років тому

Зять
із… Камбоджі

«Тхай і Неля Інги одружилися всупереч волі своїх
камбоджійських та українських батьків. Студент із Азії, наймолодший, 11 син у
своїй родині, приїхав ще в СССР як студент на навчання. Там, у м. Києві, він і
познайомився з Нелею Левчук зі Старої Вижівки… Вирішили одружитися. Але
спочатку всі були проти.  Зокрема, найкатегоричнішою
була теща Антоніна Адамівна. Змилувалася лише тоді, коли онукові Расмеєві
виповнилося 3 рочки і він із донькою та зятем таки приїхав до неї та тестя
Івана Петровича. З тих пір усе нормально. Індонезійсько-українське подружжя вже
навіть побувало на батьківщині Тхая Інга в провінції Пном-Пень, а в столиці
України купили квартиру та завели бізнес».

(«Досвітня
зоря», 2000 р.).


10
років тому

Різношерстні
кандидати

«Здивували виборців списки кандидатів у депутати
облради, продані місцевими осередками партій. Кого тут тільки немає! І начальник
похоронного бюро, і голова облдержадміністрації, і батюшка, і експедитор і
пенсіонер!».

(«Волинська
газета», 2010 р.).

Підготував

Сергій ШРАМЧУК.

Сергій
ШРАМЧУК.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *