Урбанізація та зменшення природного ареалу для існування примушують летючих
мишей оселятися у багатоповерхівках!
Вже другий за тиждень випадок виявлення екзотичного крилатого ссавця зафіксовано в
сусідньому Бресті.
За інформацією газети «Вечерний Брест», саме кажани багатобарвні й спробували окупувати будівлю по вул. Суворова. Прямо
під стелею над сходами горішнього поверху й провисів униз головою понад 3 тижні
один із екзотичних персонажів (істота здатна долати великі відстані, наприклад,
від Волги до Франції).
Але з масовим будівництвом
багатоповерхівок, вважає науковий співробітник Брестського держуніверситету ім.
Алєксандра Пушкіна Марія Демянчик, ці летючі миші, які зазвичай зимують у
франйцузьких гірських печерах, почали сприймати висотні спорудим як гори та все
частіше обирають їх для зимівлі.
Наразі кажана відловили та помістили в заказник «Барбастелла», а навесні
випустять.
До речі, кажани
становлять одну з найбагатших за видовим складом груп ссавців: у сучасній
світовій фауні відомо близько 900 видів, тобто кожний п’ятий вид ссавців. Обравши єдино можливий для активного польоту
тип будови, кажани майже не змінили свій зовнішній вигляд та інші особливості
за останні кілька десятків мільйонів років. Кажани – єдина група ссавців,
здатна до довготривалого активного польоту; довжина пальців, між якими
натягнута літальна болона, дорівнює довжині їх тіла.
Кожний
другий вид кажанів нашої фауни здійснює закономірні сезонні міграції,
відлітаючи на холодний зимовий період на південь. В зв’язку з пристосуваннями
до польоту кажани народжують звичайно лише одного, рідко двох, малюків. При
своїх маленьких розмірах кажани живуть звичайно до 10-15 років, що компенсує
низьку їх плодючість.Кажани відпочивають догори ногами: умостившись в щілини
або зачепившись кігтями задніх кінцівок за дрібні виступи їхніх «сідал».
Більшість
кажанів добре бігають по землі, і в вузьких ходах печер звичайно добре видно
їхні темні від посліду стежки. Кажани – єдина група ссавців, здатна до
гіпотермії: щодня у стані спокою вони входять в стан глибокого фізіологічного
сну, знижуючи температуру тіла до температури середовища. Своє полювання кажани
починають з відвідання водопою, в сухі дні за добу маленький кажан вагою 5-8
грам випиває до 1 мл води, компенсуючи великі втрати вологи через літальні
шкірні перетинки. Кажани часто обирають для своїх зимовищ печери, оскільки в
них температура завжди вища від точки замерзання води, а відносна вологість
звичайно перевищує 70 %.
Вони бачать
вухами: видаючи серії ультразвуків на частотах 20-120 кГц, вони, сприймаючи
відлуння, розрізняють предмети величиною 1-10 мм. Це дозволяє кажанам
літати в темряві і бачити комах. За добу кажан з’їдає комах загальною вагою до
1/2 – 2/3 своєї ваги, здобуваючи їх в польоті або полюючи на них на
стовбурах дерев. Кажанів добре чути ультразвуковими детекторами і за характером
звуку і робочою частотою можна розрізняти окремі їх види. Високочастотні види
використовують доплерівський ефект.
В одній
печерній залі розміром в однокімнатну квартиру може зимувати кілька сотень
кажанів кількох видів, в одному дуплі старого дерева може розміщатись виводкова
колонія з кількох десятків кажанів. Вони єдина група ссавців аборигенної фауни,
що активно використовує архітектурні та різні інженерні споруди для свого
притулку, і частина видів кажанів стали звичайними саме у містах.
Чи полетить весною відловлений у Бресті кажан у бік України, наразі
невідомо, хоча до північних районів Волині йому рукою подати.
До речі, найбільша міська колонія кажанів мешкає в м. Остін, штат Техас.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото з газети «Вечерний Брест»: кажан, який заснув у будинку.