Якщо всі польові командири з добровольчих батальйонів пройдуть у Верховну Раду України, то на що перетвориться ВРУ? На якийсь “РевВоенСовет”? На батальйон “Парламент”? Вони й там будуть ходити в камуфляжі і з табельною зброєю на плечах, як зараз, чи в лакових туфлях та блискучих костюмах, як раніше? А хто тоді воюватиме на Донбасі, якщо, за їхніми словами, тільки завдяки цим комбатам-кандидатам й вдалося зупинити російську агресію, а в усіх поразках винні лише прості українські хлопці, мобілізовані в солдати, та ще спочатку в Криму Тенюх, потім Коваль, а тепер уже й Гелетей?
Правда, їм спробує допомогти з голосуванням обер-секретар РНБОУ Парубій, який в армії не служив, за фахом історик, але теж великий любитель камуфляжу та жовтих командирських хустинок на шиї і який зі своїми соратниками по виборах Турчиновим і Яценюком докерувався аж до безславного відступу української влади з території Криму та здачі москалям боєздатної частини нашого флоту включно з корветом “Луцьк”, а ттакож – систем протиповітряної оборони класу “Бук”, однією з яких і було знищено сепаратистами пасажирський “Боїнг” Малайзійських авіаліній.
Та якщо вже без цих усіх комбатів-парубіїв аж ніяк неможливо творити в глибокому тилу закони та постанови, то чи не пора змінити Конституцію і віддати всю повноту влади в руки військових, припинивши діяльність усіх цивільних органів влади? Правда, щоб бути справжніми військовими, треба курсантові здобути відповідну освіту, потім кілька років покомандувати взводом у званні лейтенанта, потім ще років 5 у званні старшого лейтенанта ротою, і вже нарешті – батальйоном у званні капітана чи майора.
Та це якщо говорити про регулярну армію. Бо в різних воєнізованих формуваннях поняття “комбат” і “отаман” вже давно стали синонімами… Там полководцями стають за місяць-два… Може, через те й маємо такі велетенські втрати серед рядового складу добровольчих батальйонів, що керють ними, здебільшого, безвідповідальні та необізнані з військовою наукою особи? Та, повертаючись до тієїє ж Конституції України, знаходимо взагалі парадоксальну річ: Основний Закон України прямо забороняє будь-яким політичним партіям та громадським організаціям створювати воєнізовані формування під будь-яким приводом!
І ще одне зауваження на “комбатанську тему”. Біля траси Луганськ-Артемівськ на Донбасі встановлено монумент на честь легендарного комбата часів Великої Вітчизняної війни, знімок якого зробив фотограф Макс Альперт. Якщо сепаратисти його, звичайно, не встигли зрівняти з землею, то камінний комбат стоїть на постаменті в повен зріст і досі.За офіційною версією, це – уродженець Запорізької області Олексій Єременко, який загинув у тій останній для себе атаці на загарбників, в яку з пістолетом у руці піднімав бійців. За іншою версією, на фото – інший командир РККА. Але факт залишається фактом: під час війни комбати не йшли в депутати, а вели бійців в атаку чи захищали разом із ними бойові позиції.
Тому, переконаний, на честь жодного з нинішніх парубкуватих комбатів ні на Луганщині, ні в іншому регіоні України та Криму пам’ятника чи навіть скромного обеліска ніхто не поставить. А от чесних солдатів-добровольців шануватимуть завжди! Й справжніх офіцерів – також!
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Макса АЛЬПЕРТА: Донбас, 1941-1942 рр, насправді невідомий комбат піднімає в атаку проти ворога своїх бійців, а не закликає електорат за нього голосувати на парламентських виборах…