«А мiй милий вареничкiв хоче…»
У вікно заглядав місяць. Леся ніяк не могла заснути. Крутилася в ліжку. Хоч і втомилася: клопотів і взимку вистачало. Цілий день як білка в колесі. Менший Іванко – в сусідній кімнаті теж спав. Старша Оксана – вже студентка. В городі вчиться. Таки втерла носа сусідській Каті, яка зосталася вдома і тільки того, що ходила до клубу співати. Якийсь ансамбль молода завклубша організувала. А вона своїй Орисі казала завжди: «Вчися, дитино, більшого досягнеш, ніж тут у селі»…
