Вчитися не тільки за букварем!
Батько українського «Букваря», академік Микола Вашуленко: «Волинь мене приємно вразила…»
Читати більше
Хто кого любить, той того чубить?
Пам’ятаєте анекдот: «Жінка ховала від чоловіка самогон, а ввечері, коли він його знаходив, ховалася вже сама»? Хай там що, але за кожним жартом ховається життєва правда. Тому проблема домашнього насильства залишається актуальною і нині. Про це говорили під час семінару для представників ЗМІ, який організувало обласне громадське об’єднання «Волинські перспективи» в рамках реалізації проекту «Покращення системи надання допомоги жінкам Волинської області, які стали жертвами насильства в сім’ї».
Сльози в тилу
Якби не трагічні звістки з фронтів Донеччини, якби не відчай матерів, депутатам Волинської облради закрити сесію не вдалося б і цього разу. Під час пленарного засідання 23 травня обранці працювали в умовах критичної більшості.
Прощавай, комбате!
27 травня Колки прощалися із командиром 3-го батальйону, розстріляного під Волновахою, Леонідом Полінкевичем.
Страждання «волинського Недведа».
Конфлікт із колишнім футболістом нашого клубу Олегом Герасимюком обійшовся «Волині» фінансовими санкціями та зняттям 3 очок за підсумками минулого чемпіонату. Кому потрібно встромляти ножа в спину команді, яка й так 9 матчів поспіль програвала?
Чернеча розкіш та мирська убогість
Коли Володимир Святославович збудував на високому березі Луги два храми, щоб молитися там істинному Богу, поруч він звів княжий терем. Свята гора стала резиденцією хрестителя всія Русі. Тоді там побувало чимало видатних історичних постатей. Очевидно, дух величі у тепер уже жіночій обителі живе і досі, бо хто би міг подумати, що й через тисячу літ у Святогорський Успенський Зимненський ставропігійний монастир їхатимуть українські президенти, інші, не менш впливові політики та бізнесмени, зірки шо
Ті, хто вийшов з-під куль
Нам страшно навіть слухати те, що на власні очі бачив лейтенант Кирило Іванов. 25-річний офіцер Національної гвардії помітно хвилюється, пригадуючи пережите. А пережито немало. Головне – він вижив…
Поштові ґаздині
Невеличкий, але дружний та працьовитий колектив трудиться у поштовому відділенні смт Цумань Ківерцівського р-ну. З року в рік листоноші виконують буденні, проте так необхідні мешканцям селища та навколишніх сіл функції: допомагають передплачувати періодику, розносять пенсії, сприймають комунальні та інші платежі, пропонують товари першої необхідності. Й за це отримують найвищу винагороду: повагу та вдячність земляків.
ДОКу нема, а директора досі славлять
Появу меморіальної дошки директорові відомого ківерцівського ДОКу Михайлові Ковальову на стінах районного Будинку культури земляки вважали справою честі. У травні така дошка отримала право на життя. Упало темне полотно з мармурової плити. Михайло Ковальов суворим поглядом зодчого зустрічатиме тепер кожного, хто відчинятиме двері установи, яку він зводив і бачив не інакше, як Палац (навіть не Будинок!) культури. За іронією долі, напроти цього палацу – прохідна ДОКу, яка тепер заростає бур’янами.