Без перетягування ковдри
Якщо гіперактивність помножити на політичний ідеалізм, отримаємо синдром молодого обранця. Чи страждає на таку недугу Ірина Комлик, депутат Луцької міської ради від Партії регіонів? На відміну від багатьох колег її віку – ні. Хоча про здобутки влади та політичної сили, до складу якої входить, говорить багато. У розмові часто згадує Президента й з усього зрозуміло, що схвалює його курс. Хоча інакше й бути не може, якщо ти працюєш в команді.
Луцький транспорт – не найгірший
Таку думку висловив у інтерв’ю для «Волинської газети» заступник Луцького міського голови Тарас Яковлєв. Мовляв, ті зміни, які запроваджуються з подачі владі – введення в дію системи МАК чи оснащення маршруток GPS-навігаторами, в результаті дають ефект.
Два Старосілля
Приїхали ми якось у с. Старосілля Іваничівського р-ну. Неодноразово бували й у Старосіллі, що на Маневиччині. Шкода, але так досі й не відвідали Старосілля Черкаської обл. чи, наприклад, Київської. Хоча… Чим живуть два волинських села із однаковісінькою назвою і, як виявилося, такою різною історією та сучасними реаліями, зараз розкажемо і трішки покажемо.
Хімічні властивості людського таланту
Коли наш передплатник Володимир Березан із Нововолинська на сторінках тижневика у списку переможців знайшов своє ім’я, то одночасно радів і щиро дивувався. А коли у редакцію, аби забрати м’ясорубку, завітала його дружина – Ольга Веніамінівна – й стала розказувати про їхнє життя-буття, то настала черга дивуватися нам…
За землю – з косою?!
Доведені до відчаю селяни Камінь-Каширщини готові без суду й слідства забрати землі в того, хто обманом отримав майже 20 га в центрі села. Бо, кажуть, «через такого прихватизатора іншим навіть жалюгідних соток біля хати не положено».
Коли не можу змовчати
Маневичанин Юрій Павлюк, який навчає української мови та літератури утриманців так званої маневицької тюрми (а точніше – ВК 42) – із тих читачів «Волинської газети», які рідко коли залишаються байдужими до тем, піднятих на шпальтах видання. Найчастіше, коли якесь слово дістане до душі або несила миритися з певною позицією, він бере ручку і пише…
Село вагітних, або наза до лісу
Є у волинському Поліссі місцина, в котру як потрапиш – уже не виберешся. Тому, що сам не захочеш. Саме так твердять мешканці с. Череваха, що на Маневиччині, і називають свою малу батьківщину унікальною: коли з інших сіл масово тікає молодь, то у їхньому навпаки – осідає. Чому ж лісове поселення без благ цивілізації так вабить людей?
Більше тепла за менші гроші
Бізнес вкладає, держава гарантує, а споживач підраховує вигоди.