Мрія, що стала реальністю
Коли не так давно віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул прибув на Волинь, разом із керівниками області та районів вони обговорили, як уберегти Полісся від великої води.
Коли не так давно віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул прибув на Волинь, разом із керівниками області та районів вони обговорили, як уберегти Полісся від великої води.
На Волині у першій половині червня побувала велика група українських та польських журналістів. На запрошення поважних інституцій Республіки Польщі, які й організували ознайомчий візит не тільки на нашу землю, але й у польські Люблін та Варшаву, представники медіа намагалися краще зрозуміти причини виникнення Волинської трагедії та почути різні оцінки цього історичного факту.
Одяг, взуття, меблі, косметика – далеко не повний перелік непродовольчих товарів, якість яких перевірили фахівці інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області. Тож загалом зачепили 89 суб’єктів господарської діяльності цієї сфери і виявили, що 57 із них працюють із порушеннями.
Якщо зовсім недавно волиняни (як і українці загалом) погану якість продуктів харчування обговорювали лише в тісному колі, нарікаючи на виробника та продавця, то тепер споживач почувається захищеним. Причина таких змін зрозуміла: люди переконалися, що можуть відстояти право на хороший товар, за котрий віддають свої гроші.
Сьогодні постать Яна Войцеха Ківерські – командира 27-ї Волинської дивізії піхоти Армії Крайової – належить до когорти найвідоміших борців за відродження Польської держави під час Другої світової війни. Про це свідчить хоча б той факт, що вже посмертно йому присвоїли звання генерала бригади. А його пам’ятник встановлено в центрі Варшаві у Волинському сквері.
Раїса Кучмук: «Я однаково люблю діда Пилипа – комуніста та діда Івана – зв’язкового УПА».
Попередник афериста Слюсарчука із Волині був нейрохірургом та гінекологом і теж мріяв «лікувати» дітей.
Рідний брат гуманітарного віце-прем’єра в уряді Юлії Тимошенко незаконно прихопив собі землю на березі озера Світязь і збудував там хороми! А з ним – ще троє спритників…
– Ось оцет купила за три гривні! – урочисто проголосила сусідка Ольга, яку ну просто розпирала гордість від думки про те, яка ж вона економна господиня.
Кожному тямущому господареві зрозуміло: посіяти й зібрати врожай замало, необхідно подбати і про його подальшу долю (або продати, або ж переробити, або ж десь зберігати до кращих часів, коли ціни будуть прийнятними). Саме тому сільський люд, котрий живе із землі, частенько ностальгує за радянськими колгоспними часами. Бо тоді, попри всі мінуси ведення господарства, про те, що нині зветься логістикою, дбали.