Наступного дня після перебування Глави держави на Волині голова облдержадміністрації Борис Клімчук зустрівся з журналістами, щоби перед своєю двотижневою відпусткою поділитися зовсім свіжими враженнями про цю подію. А ще – розповісти журналістами про ті деталі робочої поїздки Віктора Федоровича, про які вони з цілком зрозумілих причин навіть і здогадуватися не могли…
«Десь о пів на восьму вечора у четвер я приїхав додому, як витиснутий лимон… Трохи відпочив, окунувся в холодну воду, потім ще трохи попрацював із документами. Гарно виспався. Не снилося нічого», – поділився особистими відчуттями з присутніми представниками волинських мас-медіа в своєму службовому кабінеті Борис Петрович. – Узагалі, доброю та креативною була ця поїздка… Вже в машині, коли їхали на аеродром, Президент запитав: «Чого ти так хвилювався під час виступу?» – «А Ви як би почувалися, коли б візит Глави держави відбувався лише з третьої спроби?» – відповів Вікторові Федоровичу. А що хвилювався під час виступу на нараді, то це правда. Навіть регламент трохи перебрав. Чому? Бо хотів назвати побільше конкретних людей, які розбудовують Волинь та державу. Хоча й так не всіх гідних назвав: їх набагато більше, ніж згаданих. Про що казати, коли за рівнем добровільної сплати податків наш край займає перше місце в державі?!»
А розпочав зустріч із журналістами Борис Клімчук із короткого коментаря слів Віктора Януковича, які пролунали під час наради. Нагадаємо: Президент не тільки назвав Бориса Петровича форпостом Української держави на кордоні з Європейським Союзом, але й зауважив, що підтримує з головою облдержадміністрації Волині «постійний цілодобовий зв’язок», під час якого «ми не дуже підбираємо слова», але «за три з половиною роки, за великим рахунком, я задоволений, що робилося і що робиться на Волині».
«Ми справді спілкуємося відкрито та щиро… Я не ховаю від Глави держави тих речей, про які не всі наважуються сказати Президентові. Знаєте, завжди в чиновника є такий собі синдром перед вищим керівником: сказати чи краще змовчати? Може, хтось інший про це скаже?… Я часто і в своїх підлеглих щось схоже помічаю: не договорюють до кінця. Тільки тут така справа: якщо ми справді будуємо цивілізовані європейські системи управління, то вони працюють нормально лише тоді, коли є достовірна інформація. Коли щось прикривається, особливо – по болючих речах, які болять людям, то… Можна щось від Клімчука приховати, від Президента, а від людей же ж нічого не сховаєш! Бо в кінцевому результаті ми все одно йдемо до людей, апелюємо до них: і не тільки під час виборів. Тому він сказав те, що сказав. Бо насправді ми спілкуємося з Президентом відверто та відкрито. Цього року в мене з Віктором Федоровичем було вже чотири зустрічі: дві формальні і стільки ж неформальних. Недавня зустріч стала п’ятою. Не так мало, правда? Ми говоримо про речі системні. Про ті справи, які сьогодні лише закладаємо і які в одному випадку спрацюють найближчим часом, а деякі – ще пізніше. Тому що Президент України – це та людина, яка бачить перспективу. Ставлячи завдання, завжди прораховує варіанти їх реалізації та перспективи виконання. Або, як каже Віктор Федорович, імплементації. Й це стосується і системи реформ по всіх напрямках, і системи ухвалення державних рішень», – деталізував Борис Петрович.
Зрозуміло, що робочі візити Глави держави в регіони завжди мають за мету не тільки вивчити реальний стан справ на місцях. У нашому випадку Віктор Федорович хотів побачити, як виконано його два доручення щодо оснащення обласної та луцької міської лікарень сучасним обладнанням. Побачивши, він залишився задоволеним. Як, зрештою, і ходом реформ у медичній сфері.
Щоправда, забігаючи дещо вперед, треба відзначити: дехто почав розповсюджувати чутки, ніби Глава держави своїми нетривалими відвідинами обллікарні ледь не позбавив хворих можливості приймати медпроцедури.
«Я не знаю, чи вплинув візит Президента України на середню температуру хворих, які якраз перебували в обласній лікарні, – з деяким сарказмом Борис Клімчук відповів на запитання, чи не паралізувала роботу медустанови поява високого гостя. – Єдине, що певні обмеження в пересуванні людей вживалися хвилин на п’ятнадцять, коли Віктор Федорович заходив у лікарню і залишав її межі. Потім усі працювали у звичному режимі».
А тепер, облишивши наші регіональні справи, торкнемося стратегічних. Саме на нашій західноукраїнській землі Глава держави озвучив важливі загальнодержавні плани: в Луцьку Віктор Янукович пояснив навіть тим, хто не почув його раніше, що крім довготривалого процесу налагодження взаємодії з країнами Митного Союзу вже ухвалене чітке і безповоротне рішення на зближення з Європейським Союзом.
Про це Борис Клімчук розповів ось так:
«Ми вчора побачили дещо іншого Президента, до якого звикли. Розкутий, легко спілкується з людьми. Людину сильну і добру. Енергетика від Президента вчора весь день ішла також надзвичайно позитивна. Всі це помічали! І на заводі «Мотор», і в лікарні… А біля лікарні виник для мене трохи тривожний момент. Вийшли на вулицю, а Віктор Федорович каже: «Там люди зібралися, давай підійдемо!». Пішли. Це не було за сценарієм, там були звичайні люди різного віку. Наші гострі на язик волиняни вчора показали, що вміють слухати Президента. А він вміє їх слухати і навіть передбачати деякі запитання. Наприклад, відчував, що питатимуть про Європейський Союз і Митний союз… Якщо Президент України прийняв рішення, то тоді всім стає легше. Акценти розставлені. Напрямок обрано. Він це вчора кілька разів підкреслив… Мені здається, що вже й Вікторові Федоровичу легше… Звичайно, Європейський Союз. Звичайно, як перший і дуже важливий етап – угода про Асоціацію Україна-ЄС і паралельно – угода про зону вільної торгівлі. Всі країни, які недавно вступили в ЄС, проходили цей етап. Хоча період між підписанням угоди та реальним вступом у кожної країни різний. Туреччина вже років зо двадцять як підписала угоду, а все ніяк не вступить. Чому? Все залежить уже від внутрішніх процедур, від успішності виконаного «домашнього завдання». Нині покійний Президент Литви Альгірдас Бразаускас на першій нашій зустрічі як із Послом України сказав: «У період між Асоціацією і реальним вступом буквально вагони паперів ішли в Брюссель і назад!». Маленька Литва це зробила за три-чотири роки. Нам, вочевидь, знадобиться більше часу. Скільки? Це залежатиме від нас усіх. Проте наголошу: ті реформи, які ініціював Віктор Янукович у 2010 році, в принципі, це і є виконання частини нашої «домашньої роботи» по угоді з ЄС! Не дарма ж він каже, що за останніх три роки в євроінтеграційному напрямку зроблено більше, ніж за попередніх двадцять літ! І це правда! Тепер Президент України оголосив ще чіткіший вибір: Європа!».
Зупинившись на суті та значенні реформ в Україні, Борис Петрович наголосив, що вони – «це не рубка чи механічне відсікання». Це процес, який настає неминуче, бо життя йде вперед, а мислити вчорашніми звичками – шлях у нікуди. «Справедливо ж говорив Президент: ну, не можна вже ту стару українську хату ліпити та підмазувати. Потрібно змінювати систему на краще!»
Щодо особистих вражень столичних гостей, то двоє міністрів – Юрій Колобов та Ігор Прасолов – побували на Волині вперше.
«Яке затишне та комфортне місто, ваш Луцьк!», – передав їхні слова Борис Петрович, принагідно зауваживши, що всім урядовцям рекомендує «дивитися не в бік Сєвєродонєцка, а – сюди, в бік Жовкви й далі на Захід».
Чому? Бо на Волині «добрі та працьовиті люди». А і в житті, і в системі управління є завжди два варіанти ставлення до них: ставка або на погані, або на позитивні якості.
«Я завжди орієнтувався лише на добрі та світлі сторони кожної людини!» – зізнався Борис Петрович. І зауважив, що саме це світло побачив у Луцьку й Президент України Віктор Янукович, який, вийшовши з Музею Волинської ікони, із захопленням сказав: «Тут для краси лише райдуги не вистачає!».
До речі, з’ясувалося, що Глава держави приземлявся і злітав не в сусідньому Рівному, а скористався можливостями військового аеродрому в Луцьку. Всі наземні служби спрацювали чітко та злагоджено, злітно-посадкова смуга на летовищі – в доброму стані. Тому високі гості одразу звернули увагу на цей стратегічний об’єкт, про розбудову якого недавно говорили німецькі інвестори під час зустрічі з Борисом Клімчуком. А тепер, коли Президент узяв чіткий курс на євроінтеграцію, перспективи розбудови інфраструктури на цьому аеродромі та запуску його в дію стають більш ніж реальними. У цьому сенсі Борис Клімчук згадав про «льотніска» у польських Жешуві і Любліні, які почали успішно функціонувати, та додав:
«Вірю, що доживу до того часу, коли і я ще з нього літатиму! Бо якби Україна пішла б у Митний союз, то цього аеропорту ніколи не відкрили б…».
Багатьох, звичайно, цікавило, скільки ж вартував приїзд Глави держави? Наочна агітація, як пояснив Борис Клімчук, була виготовлена за позабюджетні кошти. Державні ж гроші використали суто на «регламентні роботи» всіх необхідних служб, які забезпечували перебування Віктора Януковича на Волині.
«А взагалі, треба думати не про те, скільки казна використала коштів на цей візит, а яка велика користь для Волині буде внаслідок цієї події!» – порекомендував скептикам «дивитися в корінь» керівник виконавчої влади області.
«Креативною, доброю була ця поїздка…», – підсумував Борис Клімчук, зауваживши: час для доопрацювання тексту доручення Президента, де будуть положення не тільки стосовно Волині, але й загальнодержавного масштабу, виконавча влада області використає з максимальною користю.
На цьому зустріч у голови облдержадміністрації завершилася.
Володимир ДАНИЛЮК.