Олексій
Приходько (на фото) до когорти депутатів Волинської облради влився 25 травня. І
переміг, каже, досить серйозних конкурентів. Кого ж обрали мешканці Любешівщини
на заміну комуністу Петрові Бущику, який зрікся мандата у вирі Революції
гідності?.. Олексій Васильович – приватний підприємець, сам сьома дитина в
сім’ї й нині – батько семи дітей! Тож якщо його попередник депутат Петро Бущик свого
часу в інтерв’ю «Волинській газеті» зізнався, що в нього «навіть невістки –
комуністки», то Олексій Приходько має значно більші шанси розширити «партійний
потенціал». От тільки один нюанс: він – безпартійний і дотепер не приєднався до
жодної фракції… І це, схоже, позиція.
Родом
депутат із Маневиччини, з родини глухонімих батьків із с. Прилісне, котрі, до
речі, зуміли майже всім дітям дати вищу освіту. За фахом обранець – агроном.
Нині мешкає у Любешові. Досвіду депутатської роботи не має, але свого часу
кілька разів балотувався на посаду Любешівського селищного голови. Як бачимо,
зрештою земляки таки обрали його – для іншої роботи. Під час недавньої сесії
облради «Волинська газета» запропонувала Олексію Васильовичу відповісти на
кілька запитань:
–
У «світському житті» ви – підприємець. Яким саме бізнесом займаєтеся?
– Офіційний
вид діяльності – роздрібна торгівля засобами захисту рослин. Так би мовити, за
спеціальністю.
–
Для чого вам депутатський мандат? Адже очевидно навіть незрячому: він –
ненадовго.
– Це
абсолютно не має значення: надовго чи ні. Подивіться на статистику діяльності
облради цієї каденції і проаналізуйте, які питання для громади вирішував Бущик
Петро Григорович… Або його не було на засіданні зовсім, або він голосував
невідомо за що. Тому головне – вирішувати конкретні проблеми людей. Хоча я
бачу: тут це важко робити…
–
Ви розчарувалися, коли побачили, як реально працює рада?
– Ні.
Просто пересвідчився, що деякі люди тут навіть не відають, за що голосують. У
принципі вони не підготовлені до сесії. Для прикладу, навіть питання тієї ж
армії… Чого нема координаційного штабу щодо забезпечення тими ж бронежилетами?
Скажімо, у нас у районі лишилося 23 бійці, які не мають бронежилетів, касок. А
тут – ні в кого ніякої інформації.
–
Ви помагаєте забезпечувати земляків спорядженням?
– Ще
й сам ходжу збираю кошти. Он учора буквально зібрали 3 тисячі 300 гривень.
Раніше закупили тепловізор за 28800 гривень.
–
Багато хлопців із Любешівщини на Сході?
– Точно
не скажу: більше ста. Найактивніші у допомозі – Залізниця й Лобна. Самі для
своїх натрамбували фуру і повезли.
–
Раз ми вже згадували комуністів… Любешівський меценат Адам Мартинюк помагає з
бронежилетами?
– Нічого
такого не чув… Раніше він був активним. Після цих подій у державі я вважаю, що
треба заборонити діяльність КПУ. Та й настрої місцевих жителів відчутно
змінилися. Переконаний: ця структура на виборах не набрала б в районі п’яти
відсотків. Навіть у такому «червоному» районі, яким був наш.
–
Дуже активно ви включилися в депутатську роботу. Можна судити хоча би за
запитами. Їх ви озвучили у перший же день, та й сьогодні (11 липня, – авт.)
піднімали низку проблем. Кажете: прийшли в раду вирішувати людські клопоти. Три
найактуальніші питання, які нині «болять Любешівщині», можете назвати?
– От
сьогодні говорили про надходження від збору ягід та грибів. Це – мільйони, які
мають осідати в сільських радах. А в нас дозволили вивозити їх за кордон без
сплати податків. То була очевидна схема попередньої влади – відповідне
розпорядження підписане Борисом Клімчуком. Щодо осушувальної системи… Оселі
жителів Цирської сільської ради постійно підтоплює, треба кошти, щоби водники
могли провести певні роботи. Але, бачте, сьогодні це не підтримали… Попри те,
що багато коштів у район для запобігання підтопленню вкладено, ще є багато
мереж – у поганому стані. Їх треба розчищати, оновлювати.
–
Під час відрядження до Деревка, звідки родом один із Героїв Небесної Сотні
Едуард Гриневич і де він похований, довелося чимало чути від селян про вкрай
необхідний ремонт дороги до села (вона ж веде і до кладовища). Люди чекають
його довго і дуже нарікають. Не бачите варіантів для вирішення питання?
– Я
навіть говорив із цього приводу із першим заступником голови облради
Олександром Пирожиком… Нам добре було б розробити програму обласної ради
«Дорога до Героя». Повірте, це слушно. Щоб можна було доїхати до кладовищ чи
населених пунктів, де поховані нинішні Герої.
–
Інтереси якої партії вам близькі?
– Я
безпартійний. Наявність членського квитка – не головне. Важливо, яку
громадянську позицію ти займаєш. Можливо, люди мене через те й обрали. Зі мною
на округу змагалися потужні претенденти. Слабенко, скажімо… Я сам набрав більше
50-ти відсотків.
–
Коли будуть скоро нові вибори, підете в облраду?
– Я
ще не вирішив.
–
А вирішили, членом якої фракції хотіли би стати?
– Ні.
А для чого? Це – необов’язково. Як говорив мій один колега, «бери мандат і
воюй». Інколи слово – сильніше за будь-яку партію чи фракцію.
–
Дякую за розмову. Успіхів!
Спілкувалася
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото
автора.