У Волинському краєзнавчому музеї
презентували єдину волинську ліру
Справжня
волинська ліра вперше зазвучала у стінах Волинського краєзнавчого музею.Це
– точна копія автентичного музичного інструменту, який зберігається у фонді
музею, заграти на якому уже не можна, пише видання
«Район Луцьк».
Про історію ліри та створення копії старовинного інструменту розповідає сюжет
Андрія Гнатюка на Youtube.
Ліра
потрапила в Україну з Іспанії у 16 столітті, а на Волині вона ще й стала
типовим музичним інструментом. Під неї грали весілля, але найчастіше під неї
співали духовно-моралізаторські пісні на ярмарках і біля церков. Переважно на
лірі грали сліпці, для яких музика була єдиним заробітком. Про таких мандрівних
співців у 1960 році створили фільм, деякі епізоди якого знімали біля храму в
селі Воротнів Луцького району.
Співців
часто називали «богом обраними». У них питали поради і просили благословення
навіть частіше, ніж у священників.
«Вони
були найкращими знавцями епічної творчості і завдяки тому вони заробляли на
життя. Ці люди мали досить добрий заробіток і не вважалися жебраками», –
розповідає кандидат мистецтвознавства, доцент Рівненського гуманітарного
університету Юрій Рибак.
Збереглася
лише одна волинська ліра, яка, до того ж, не грає. У фондах музею вона з 1940-х
років.
«Невідомо,
хто майстер, хто працював з нею, як вона потрапила до музею. В старих
документах ніяких записів не було. Ми навіть не можемо почути, як вона
звучить», – каже завідувачка відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею
Людмила Мірошниченко-Гусак.
Особливості
волинської ліри описав Юрій Рибак.
«Тут
усередині є дві струни, які називаються співаницями. Саме такими інструментами
користувалися музиканти Старовижівського, Любомльського та Шацького районів. У
центральній та східній Україні частіше трапляються ліри з одним рядом струн», –
зазначив мистецтвознавець.
Точну
копію автентичної ліри луцький майстер Віктор Іщук виготовляв тиждень.
«Матеріали
– ялина та сосна. Єдина відмінність від автентичного інструменту – верхня його
частина не з суцільного шматка деревини. Про те, що це саме волинська ліра,
свідчать чотири кілочки. Звучить інструмент завдяки тому, що колесо треться об
струни», – розповідає майстер.
Детальніше
про старовинний музичний інструмент дивіться у сюжеті.