Гуляйпільська
райдержадміністрації ініціює процес перенесення праху керівника селянського
повстанського руху 1918–1921 років Нестора Махна із Франції на Батьківщину.
Про це розказав голова Гуляйпільської
райдержадміністрації Запорізької обл. Олександр
Іщенко в інтерв’ю сайту Гуляйполе.city.
За його словами, документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя вже готові.
У розгляді цього питання брали участь міський голова, депутати і керівництво
обласної адміністрації.
«З нашого боку готові всі документи, є заява внучатого
племінника Нестора Махна щодо
повернення на Батьківщину праху його предка. Вже вирішили, де має знаходитись
прах Нестора Махна – у музеї», –
повідомив Олександр Іщенко, слова
якого наводять колеги з «Історичної правди». – Наразі чекаємо остаточної
відповіді від французької сторони. Бо французька діаспора –проти
повернення праху. Тож це питання вирішується на рівні міжнародних відносин».
Голова Гуляйпільської райдержадміністрації зазначив, що
Нестор Махно історична особистість
світового рівня. Тож в ОТГ вже розробили проекти щодо маршруту Нестора Махна, який буде цікавий
туристам, створення махновських островів:
«Звісно, на їхню реалізацію потрібні кошти. Й ці питання
будемо вирішувати відразу після того, як закриємо нагальні аспекти: ремонт і
будівництво основних об’єктів міста та району, а також важливих напрямків
автодоріг».
Слід нагадати, що Нестор
Махно був послідовним анархістом, виступаючи проти будь-якої держави як
такої. У 1911-1917 рр. перебував у Бутирській тюрмі в м. Москві. Після Лютневої
революції 1917 р. вийшов на свободу.
В той же час отаман не лише створив у 1918-1921 рр. нікому
не підпорядковану «Гуляйпільську народну
республіку», але й одноосібно управляв нею. Воював Нестор Махно з усіма – і з білими, і з червоними, і з прибічниками
УНР, вступаючи в тимчасові союзи то з однією, то з другою стороною.
У 1921 р. загони батька
Махна здійснювали рейди навіть на Кубань, що в Росії, але в серпні 1921 р.
під натиском переважаючих більшовицьких сил Нестор Іванович, важко поранений в обличчя, разом із 77-ма
вцілілими бійцями перейшов кордон із Румунією. У 1923 р. був заарештований у
Польщі за підозрою організації повстання в Західній Україні, але за браком
доказів відпущений на волю. В 1925 р. Нестор
Махно перебрався у Францію, де працював звичайним робітником.
Помер Нестор Махно
від сухот у 45-річному віці у липні 1934 р. в еміграції, був кремований і похований
у м. Парижі, кладовище Пер-Лашез.
Пост-радянська історія, до речі, знає повернення на
Батьківщину праху колишніх ворогів або видатних емігрантів. Наприклад, з
дозволу дочки Антона Дєнікіна,
активного учасника Першої світової війни на Волині на чолі царської армії та
одного з організаторів білогвардійської армії під час Громадянської війни в
СССР, і з санкції Владіміра Путіна в
2005 р. його прах перевезли з США, де він помер у 1947 р., транзитом через
Париж (де ексгумували останки його дружини Ксєнії
Денікіної) в Росію, де урочисто й поховали
біля Донського монастиря. Чин відспівування проводив особисто Патріарх
РПЦ Кірілл, який серед іншого
зазначив: з перепохованням родини
Дєнікіних «Громадянську віну в Росії можна вважати завершеною».
До речі, разом із прахом донька Антона і Ксєнії Дєнікіних
подарувала Владіміру Путіну іменну
шаблю генерала з діамантами на рукоятці, яку той отримав від імператора Ніколая ІІ за те, що в 1915-1916 рр.
двічі звільняв м. Луцьк від німецьких та австро-угорських військ.
Щодо Нестора Махна,
то немає інформації, щоб цей відомий анархіст воював на Волині, популярність
якого тут завжди була на високому рівні.
Світлана КОМА.
На фото з архіву:
Нестор Махно під час Громадянської війни.