Дискусія
про переселення частини «Центрального ринку» з вул. Глушець неминуче спонукає
до пошуку досвіду минулого. Виявляється, і колись в нині заповідних місцях
повним ходом процвітали базари, які, врешті-решт, були ліквідовані.
У книзі Вальдемара
Пясецького та Феодосія Мандзюка «Вулиці
і майдани» м. Луцька серед інших згадується і про вул. Караїмську, яка виникла
після поєднання з Боніфратською і нині простягається між вул. Іова Кондзелевича
та Данила Галицького.
«На перетині Боніфратської з Вірменською та
Караїмської з Кафедральною було два великих широкі маджани, що
використовувалися для гуртової торгівлі зерном чи худобою, так звані Житній
(хлібний) і Кінний ринки. Торгівля кіньми на Караїмському майдані проводилася
до 40-их років минулого століття. Для цього тут ще на початку минулого століття
навіть влаштували артезіанський колодязь».
Власне, і нині в закутку Старого міста збереглася
вул. Базарна, бічна від Караїмської і яка виходить на берег р. Стир. Колись саме
вона називалася Боніфратською. Її назва виникла як спомин про колишній Кінний ринок…
Утім, базару на території створеного в 1985 р. Історико-культурного
заповідника «Старий Луцьк» давно вже немає, а поблизу в 1906 р. було збудовано
німецьку лютеранську кірху, яка після відбудови в 1994 р. почала
використовуватися як «Дім Євангеліє».
Важко собі навіть уявити, якби старий базар тут
знаходився й досі…
Світлана
КОМА.
На
фото з архіву: перше фото луцької кірхи.