Поштарі
Ковельщини гріються коло грубок, але все одно лишаються центром новин і просвіти.
І знову
про хороше. У вівторок село Поворськ Ковельського р-ну засипало подарунками.
Навіть попри те, що до Миколая ще далеко. Просто там, де опиняється «Волинська
газета», з’являються не лише свіжі новини та цікаві статті, а й приз для
кожного передплатника.
Побачивши,
як сусід уже поклав до кишені щойно виграні гроші, а сусідка дзенькає новеньким
посудом, люди бігли з усіх вуличок Поворська до місцевого відділення зв’язку. І
не біда, що приміщення стареньке, що поштарі втомилися нагадувати про ремонт.
Головне, що всередині було тепло від посмішок і хорошого настрою.
– Бачите,
які в нас люди гостинні та азартні. Дізналися про вівторковий розіграш призів,
і з самісінького ранку в чергу шикуються, – зустрічає посмішкою начальниця ВПЗ
с. Поворськ, яку всі лагідно називають «наша Свєта».
Право
першому дістати щасливу лотерейку дісталося одному зі старійшин села,
68-річному Анатолію Зизі. Попри поважний вік, Анатолій Миколайович знайшов і
час, і силу прийти на пошту, аби розпочати день передплатою «Волинської
газети».
– Та це
я не для себе стараюся, а для дружини, Галини Підлужної. На неї газету виписав,
їй і приз занесу, – зізнається пенсіонер, який відпрацювавши інженером в
аеропорту, теж не перестає цікавитися життям області.
Аби
жителі Поворська вчасно отримували пенсію та свіжу пресу, місцеве відділення
зв’язку трудиться у дощ та сніг. Аби руки від морозу «відійшли», дівчата туляться
до нещодавно змурованої грубки. А про санітарні зручності, тобто їх
відсутність, уже й не нарікають. Зате, хвалить колежанок Світлана Василівна, на
пошті лишилися тільки найстійкіші – ті, хто дійсно любить свою роботу.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.
