У Луцьку презентували результати дослідження та концепцію розвитку простору біля Дзвіниці в Старому місті.
Про це інформує Волинська газета, посилаючись на Луцьку міську раду.
Управління туризму і промоції міста Луцької міської ради та громадська організація «місто.ребут» презентували результати дослідження та концепцію розвитку простору біля Дзвіниці костелу святих апостолів Петра і Павла, що розташований в частині Старого міста.
Участь в обговоренні взяли заступник Луцького міського голови Ірина Чебелюк, начальник управління туризму і промоції міста Катерина Мойсіюк, а також — історики, лучани, яким цікава ідея.
Катерина Мойсіюк розповіла про проєкт та концепцію розвитку.
Сучасний сквер з відтвореними історичними елементами, майданчиком для проведення концертів, пішохідними доріжками, просторами для спілкування, зоною для активного дозвілля, дитячим майданчиком, городами та лавкою-пам’ятником художнику Олександру Валенті – таким може бути простір біля дзвіниці костелу святих апостолів Петра і Павла, що в Старому місті.
«Ці двори мають потужну духовну енергетику. Вони пам’ятають такі імена, як Леся Українка, Оксана Забужко. Це те, що вже стає частиною екскурсійних програм, дарує емоції туристу і викликає в нього бажання повернутися до нас ще раз. А ще ці двори надихали художника Олександра Валенту. В одному з будинків, а саме в підвалі колишньої аптеки пана Жолтовського, була його майстерня», – розповіла Катерина Мойсіюк.
Заступник міського голови Ірина Чебелюк важливість обговорення концепції перед наступним етапом – пошуком коштів на реалізацію, адже залучення громадськості до обговорення та врахування думок лучан є надзвичайно важливим в реалізації будь-яких проєктів у Луцьку.
«Ми ділимося ідеями з максимальною кількістю людей, щоб почути думку кожного. І така позиція міського голови Ігоря Поліщука. Тому намагаємося працювати так, щоб чути людей, громадські організації, тих, кому небайдужа доля міста. Луцьк – особливе місто з особливою історією, куди завжди хочеться повертатися. Упевнена, що тут зібралися люди, які точно люблять своє місто. Історична частина є нині такою, що туди хочеться вдихнути життя. Хочеться, щоб вона була більш доступнішою і цікавішою для туристів. Сьогодні тут присутні люди, які працюють в напрямку розробки концепції розвитку історичної частини міста, а дзвіниця – маленька частина, над чим працювала команда людей, які відкрили бачення на трансформацію цього простору», — зазначила вона.
Ірина Чебелюк подякувала команді, яка працювала над концепцією та громадському сектору, який небайдужий до реалізації ідей у місті.
«Лише спільними зусиллями ми можемо робити цікаві речі, аби наше місто ставало ще кращим!», — наголосила вона.
Під час зустрічі учасники обговорили з ініціаторами і виконавцям спільне бачення майбутнього цієї історичної частини Луцька та озвучили низку ідей. А також — представили результати роботи, обговорили пропозиції для подальшого розвитку території і показали, як цей простір може стати частиною оновлених туристичних маршрутів Старого міста.
Досліджуваний простір, що за адресами вул. Братковського 31, 33, 33А та 35, розташований на схилі між вулицею Кафедральною та колишніми замковими укріпленнями. Ця ділянка зберігає елементи історико-культурної спадщини Луцька та є важливою частиною давньої міської структури.
Простір біля Дзвіниці – це місце перетину знакових міських просторів: замку, ринку та житлових кварталів, яке зберігає шари міської історії, але поки не інтегроване у сучасне життя міста.
Його оновлення та включення до туристичних маршрутів допоможе:
створити нові пішохідні зв’язки між ключовими точками Старого міста;
розкрити туристичний і культурний потенціал локації;
підвищити якість середовища для жителів – зробити його більш безпечним, доглянутим і зручним;
надати поштовх розвитку малого бізнесу й локальних ініціатив;
сформувати цілісну візію розвитку Старого міста, де спадщина стає частиною сучасного життя, а не його фоном.
Дослідження має партисипативний підхід – один із ключових методів роботи ГО «місто.ребут». У його межах фахівці взаємодіяли безпосередньо з мешканцями двору, фіксуючи їхній досвід, спостереження та пропозиції. Команда проаналізувала історичний, просторовий і соціальний контекст, щоб мати розуміння, як ця територія живе сьогодні і як може змінюватися в майбутньому.
Концепція розвитку простору біля Дзвіниці
Наш кор.
Фото Луцькради.