У Луцьку ремонтують дороги та прибудинкові території. Звісно, зима внесла корективи, тому, коли стало тепло й дорожники змогли взятися до роботи, владі міста довелося переглянути попередні плани. Щось до переліку вулиць, котрі конче потребують ремонту, додали, а від окремих амбітних планів довелося відмовлятися. Попри те, курс у питанні лагодження шляхів зрозумілий: якщо ремонтувати, то на совість. Принаймні на цьому не раз наголошували владні мужі.
Зокрема Луцький міський голова Микола Романюк зауважив: латати ями не будуть, бо то – неефективно, значно ліпше вирізати так звані дорожні карти, а тоді вже лагодити. Отож із чайника смолою ями не поливають. Як працюють дорожні бригади насправді? Нещодавно журналісти мали нагоду пересвідчитися на власні очі.
Вул. Полонківську не впізнати: ще кілька місяців тому тут була яма на ямі, нині ж – ідеально рівне дорожнє полотно.
– На Полонківській повністю переклали дорожнє покриття, тому що дорога була в дуже поганому стані, а рух тут доволі інтенсивний, – наголосив Луцький міський голова. – Особливо велике навантаження восени, коли на цукровий завод вантажівками возять буряк. Планували, що роботи коштуватимуть 450 тисяч гривень, а як взялися до справи, то зрозуміли – не вистачить. У результаті знадобилося 1 мільйон 870 тисяч.
На Володимирській покриття також уже в пристойному стані. На вулиці зроблено поточний ремонт. То – задоволення не з дешевих. Щоправда, наголошують луцькі комунальники, ефект помітний неозброєним оком. Мовляв, у 2010-му за такими ж технологіями лагодили вул. Станіславського. Минуло три роки, одначе й досі дорога у хорошому стані.
– Один момент – ціни на матеріали щороку зростають із неймовірною швидкістю, – розповів директор департаменту ЖКГ Луцької міської ради Іван Кубіцький. – У 2010-му реконструкція вулиці Станіславського коштувала 5 мільйонів 500 тисяч гривень. Сьогодні ж, якщо, наприклад, ремонтувати ще одну смугу на Набережній, необхідно 15 мільйонів. Бо коли раніше тонна асфальту коштувала 300 гривень, то тепер – тисячу.
За подібними технологія працювали на пр. Перемоги. Як розповів голова наглядової ради групи «ЛАТ» Юрій Ольховий, проведено профілювання та вирівнювання проїжджої частини. Окрім того, 28 люків замінили на самонівеляційні й підняли їх до рівня асфальтового покриття.
– За день клали по 500 тонн асфальтобетону, – підкреслив Юрій Ольховий. – Це –щебенево-мастиковий асфальт, гарантія на який на Заході – від семи до десяти років. Зазвичай його кладуть на магістралях. У Луцьку за такими технологіями працювали, окрім Станіславського, на вулиці Гнідавській. Уперше спробували у 2002 році на проспекті Волі.
І хоча використання щебено-мастикового асфальту – дорожча технологія на 20%, одначе й значно ефективніша. Єдиний нюанс: необхідно дочекатися, аби вкладене покриття добре захололо.
– Після зими проспект Перемоги дійсно був у жахливому стані, – підкреслив Микола Романюк. – Та й на цій вулиці, певно, найбільш інтенсивний рух транспорту в місті. Тому й вирішили робити саме капітальний ремонт із застосуванням сучасних технологій, аби згодом, через рік, знову не латати.
Загалом на відповідні роботи передбачено 2 млн 300 тис. державної субвенції.
А от на мосту через р. Стир, що на вул. Карпенка-Карого, роботи тривають і досі. Робітники підприємства «Мостозагін №60» на момент приїзду представників влади та журналістів якраз проводили підготовчі роботи щодо укладання деформаційних швів.
– Це важливий етап роботи, бо призначення швів – зменшити вібрацію, – розповів Іван Кубіцький. – Якщо просто укласти на мосту новий асфальт, то він дуже швидко зруйнується. Заплановано виконати повний комплекс робіт: довести до ладу тротуари, полагодити парапети, зробити освітлення.
Аби не створювати проблем для руху транспорту, роботи виконують поетапно: спершу лагодять одну смугу, потім – іншу. Вартуватиме ремонт мосту майже 1 млн грн.
Окрім того, в місті ремонтують прибудинкові території. Мешканці будинків 105, 107 та 109, що на Рівненській, уже тішаться наведеним благоустроєм, як і жителі 9 та 11 багатоповерхівок на пр. Волі. Тут відновлено дорожнє покриття та наведено благоустрій.
Світлана ГОЛОВАЧУК.
Фото Олександра ОЛІШЕВСЬКОГО.