Після велелюдного прощання з багаторічним керівником виконавчої влади Волині, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литві та Азербайджані, депутатом облради усіх скликань періоду Незалежності України Борисом Клімчуком в луцькому облмуздрамтеатрі за масштабами небачена раніше процесія рушила в с. Воля Любитівська Ковельського р-ну, в село, де Борис Петрович народився і де заповідав його поховати.
О 14.00 5 вересня розпочалося відспівування новопреставленого. Панахида проходила у вщерть заповненому людьми храмі, збудованому за допомогою Бориса Клімчука. Обряд провело духовенство УПЦ, яке традиційно опікується парафіянами цієї території.
Потім понад 2000 людей пішою ходою рушили від храму до сільського кладовища, тому співробітникам ДАІ на якийсь час довелося зупинити рух автотранспорту на цій ділянці траси Ковель-Луцьк. Поховали Бориса Петровича поряд із батьками – Петром Івановичем, який помер у 2004-ому, і з мамою – Ольгою Архипівною, яка відійшла у Вічність у 2007-ому. На пам’ятниках батьків написано «Пам’ятаємо. Любимо. Сумуємо», але на першому фраза «Спасибі батькові за життя», а на другому – «Спасибі, мамо, за любов, ласку та твоє добре серце»….
Попрощатися з Борисом Петровичем загалом приїхали та прийшли як гості села, так і його корінні мешканці. Найбільше горе переживала родина: дружина (вже вдова), сестра, доньки, зяті, внуки Бориса Петровича, а також величезна маса людей, для яких він був рідною та близькою людиною. Особливо слід відзначити голову облдержадміністрації Володимира Гунчика, нинішнього та попередніх голів облради Валентина Вітра, Володимира Войтовича та Василя Дмитрука, Генерального консула РП у Луцьку Беату Бживчи, народного депутата України Степана Івахіва, багаторічного народного депутата та нині відповідального працівника в КМУ Сергія Шевчука, Луцького міського голову Миколу Романюка, голову Апеляційного суду Волинської області Петра Філюка, начальника УСБУ у Волинській області Володимира Мельниковича, фактично всіх керівників райдержадміністрацій періоду перебування Бориса Клімчука на посаді, а також багатьох-багатьох шанованих на Волині та за її межами людей.
Щоправда, прибули й ті, хто за життя випив Борисові Клімчукові немало крові, а зараз робив вигляд, ніби щиро співчуває непоправній втраті. А ті, хто за останні місяці завдав Борисові Петровичу найбільше незаслуженої кривди, провести його в останню путь так і не наважилися, хоча мали б знати: ним особисто зроблено багато, щоб вони сьогодні були здоровими, ситими і – при владі…
Лунають останні слова молитви… До труни з тілом покійного назавжди попрощатися підходять лише найближчі рідні та близькі. Останньою цілує Бориса Петровича старша донька Юлія…
Вічная пам’ять!
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Оксани БУБЕНЩИКОВОЇ: Бориса Клімчука відспівували в храмі, який він і збудував…