Олена Голєва досі – в одиночному плаванні. Вона як депутат Луцької міської ради не приєднується до жодних груп і до лав фракції Європейської партії України (єдиним представником котрої і є у представницькому органі влади обласного центру Волині) нікого не запрошує.
Виграти судову справу – ще не означає домогтися правоти. Бо для багатьох порушників навіть рішення суду – не аргумент. І тоді вся надія – на державну виконавчу службу, яка мусить довести справу до логічного кінця.
Не стану приховувати: домовляючись про інтерв’ю з Юрієм Вегою – головним свободівцем у Луцькій міській раді, була переконана, що говоритимемо переважно про справи євромайданівські.
Кожен, хто у вирі мітингових пристрастей знайшов мить, аби поспостерігати за поведінкою голови Апеляційного суду Волинської області Петра Філюка під час пікетування адміністративного будинку органів влади області в час проведення тут 4 грудня позачергової сесії облради, підтвердить: на відміну від багатьох високопосадовців нашого краю Петро Тодосьович почувався впевнено та з гідністю.
Про радянське «ностальжи» новоспеченого комуністичного нардепа з Шацького краю.
Молоді, яка отримала освіту, важко вперше влаштуватися на роботу, яка б відповідала отриманій професії або спеціальності. З кожним роком на…
Розмова з апостольським адміністратором Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви єпископом Станіславом Широкорадюком – про віру та руїну, жертовність та слабодухість, сенс життя та суєту буденності, і – не тільки про це, а й про ще багато важливих для всіх християн справ.
Традиція називати Луцький район столичним серед тамтешніх чиновників прижилася, певне, ще з радянських років. Можу припустити, що імідж надуманої столичності більше шкодить, ніж допомагає. Тим часом з 2005-го на чолі цього «козирного» району – керівник, в якому напрочуд мало штучного «столичного лоску». На головній посаді в районі Володимирові Демчуку випало працювали і тоді, коли в країні вирували бурі, і за повного штилю… Але щось таки особливо допомагає йому вести корабель правильним курсом.
Сьогодні для Андрія Козюри, депутата Луцької міської ради, – період відносного спокою. Ситуація з будівництвом ТЦ «Буратіно» поволі себе вичерпала й про неї вже не говорять у жодному контексті. Не згадують і про підпал авто, яким їздив Андрій Григорович. Причому – ні охочі до сенсацій, ні правоохоронці. Вирішилося навіть політичне питання: пан Козюра сів у потяг ВО «Батьківщини», приєднавшись до її фракції у Луцькій міській раді, одначе партійного квитка до кишені класти не став. Зрештою, чи дас
