Інтерв’ю

Розповів головний луцький регіонал Іван Смоленг.

Депутат Луцької міської ради від ВО «Свобода» Андрій Калахан зізнається: найбільший недолік нашої влади у тому, що чимало її представників під тиском певних обставин змінюють власну позицію і ламають свої життєві принципи. Крім того, Андрій Сергійович переконаний, що кожен громадянин: і депутат, і виборець повинен лише собі задавати запитання: «А чому так?» – і у разі невдачі шукати інший вихід.

Нещодавно Україна відзначила День Конституції. Однак опитування з цього приводу змусили задуматися. Бо в десятці свят, які найбільше люблять українці, лідерами стали Пасха, Новий рік і Різдво, серединку зайняли Восьме березня, День Перемоги, Трійця, а в аутсайдерах – День Незалежності і… День Конституції.

Народний депутат України з багаторічним стажем Катерина Ващук вважає себе прагматиком. Бо за багато років своєї трудової біографії вже давно навчилася відрізняти зерно від полови!

Поєднання ініціативи організаторів та ентузіазму охочих у масовій фізичній культурі завжди дають чудовий результат.
Директор Волинського обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Володимир Новосад розмови із журналістами не уникає. Навіть більше: незважаючи на те, що Володимира Петровича того дня чекали невідкладні справи, він таки знайшов можливість для спілкування. Та й пояснював це дуже просто: досягнень у них вдосталь, тож хочеться, аби про це дізналося і зацікавилося я

Василь Пецентій (одномандатний мажоритарний округ №28 – Старовижівський р-н) – із тих обранців облради, кого можна назвати самородками самоврядування. Бо хоча декому він і здається у справах політичних профаном, все ж до депутатської зали (вчетверте!), кажуть, потрапляє не через підкилимні домовленості чи фінансові вливання в округ. А завдяки довірі виборців.

Микола Романюк відповів на запитання «Волинської газети».

Григорій Пустовіт – без сумніву, серйозна фігура на олімпі волинської політики. З 2006-го очолював міський осередок ВО «Батьківщина».

Активності депутата Луцької міської ради Павла Данильчука можна позаздрити. У його біографії – приналежність до багатьох громадських та молодіжних організацій, участь у різноманітних акціях, керівництво програмами та комісіями у міській раді. Все це – у 28-річному віці.

Ковельщина – район колоритний. Навіть у плані керівників виконавчої влади. Хтось із керівного крісла пересів на нари чи звільнив медом помазане місце із гучним скандалом про те, як «мене пішли».А комусь із колишніх голів вдається достойно працювати на районному та обласному рівнях.