Сім бід та одне щастя бабці Наталі
«Я сина похоронила, доньку, чоловіка… А сама досі живу». Бабця Наталя все бідкалася, журилася. А коли розпочиналася розмова про дітей та онуків, її настрій раптом змінювався. То вона рукавом втирала сльозу, то сміялася від душі. Словом, жінка.
