Є на Волині таке місце, де мертвим ноги гріють. Знаєте навіщо? І я не знаю. Але подейкують: у цьому ж таки місці якась магія замішана. Бо там навіть жаби не кумкають! Побрехеньки, скажете? Можливо. Але так воно чи ні, можемо перевірити.
День «Волинської газети» пройшов у Володимир-Волинському педагогічному коледжі ім. Агатангела Кримського. На зустріч зі студентами та викладачами приїхали головний редактор, заслужений журналіст України Володимир Данилюк, редактор відділу Сергій Цюриць та місцевий поет-аматор Василь Забродоцький. Для чого завітали? Щоб у відвертому спілкуванні з майбутніми педагогами та їхніми досвідченими наставниками відчути пульс життя на рівні, який у політиці називається базовим, а серед людей – первинним.
У луцькому військовому госпіталі перебувають хворі і поранені внаслідок Антитерористичної операції на Сході. Ветеран ракетних і прикордонних військ майор Валерій Пневський, якого прийшов провідати, показує молодого військовика із гіпсом на нозі.
Есперантисти України з’їхалися до Луцька, щоб відсвяткувати 25-річчя від дня заснування Української есперанто-асоціації. Тут, у Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки, у рамках Всеукраїнської наукової конференції «Тарас Шевченко у контексті сучасної світової літератури», присвяченої 200-річчю від дня його народження, вони репрезентували «Кобзар» мовою есперанто. Кошти на це зібрали самі члени асоціації.
Із чималенької «компанії» подарунків від «Волинської газети» переможцям зимового розіграшу, найдовше вилежався у редакції той, який мав би прямувати в…
Вже удев’яте Волинський обласний еколого-натуралістичний центр спільно з управлінням освіти і науки облдержадміністрації та президією облради українського товариства охорони природи провели виставку-конкурс «Барвистий світ домашніх улюбленців».
Двоюрідну сестру бабусі Едуарда Гриневича – Степаниду Неципорик – спалили живцем червоні партизани, спершу обмотавши вишитими рушниками за те, що носила українську ідею в серці.
У суботу, 17 травня, відбулося відкриття «ПортCity» – найкращого та найбільшого сучасного торгово-розважального центру у Західній Україні.
Такого велелюддя на ковельському стадіоні «Локомотив» не було вже років двадцять.
У турійчанина Андрія Книша все почалося з бажання «підкачатися».
