Традиція бути щасливими
Чергову порцію подарунків від «Волинської газети» ми лишили у Локачах. Уже традиційно везли для читачів гарний посуд, бо переконалися: вправних господинь на Волині чимало.
Чергову порцію подарунків від «Волинської газети» ми лишили у Локачах. Уже традиційно везли для читачів гарний посуд, бо переконалися: вправних господинь на Волині чимало.
Події на майдані у Києві не залишили нікого байдужим. Кожен має власну думку, свою громадянську позицію щодо європейського вибору України. Серед людей, які тверезо оцінюють події в Україні, лучанин, підприємець, батько 4-ох дітей Ігор Возняк.
Минуло більше року, як на території Луцької міської ради з’явилася велосипедна стоянка. Відтоді чи не кожен лучанин став чекати дива: коли ж ото в розпал робочого дня до того чарівного місця під’їде котрийсь із депутатів чи працівників муніципалітету і гордо припаркує там свого двоколісного металевого коня…
Політика і бізнес – речі нерозривні. І коли нема стабільності в першому, друге також хитається. Як у такій ситуації втриматися волинянам – шукали відповіді Регіональна рада підприємців і Координаційна рада з питань розвитку підприємництва в області.
Про те, що опанував професію таксидерміста, чоловік дізнався… від школярів!
…Із недавнього листа до редакції: «Ми, батьки дітей реабілітаційної групи Камінь-Каширського дошкільного навчального закладу №3 «Казка», хочемо висловити щиру вдячність голові районної державної адміністрації Іванові Івановичу Вовку за батьківське піклування про наших діток.
Про свою жіночу долю нам сьогодні розповість поважна і мудра Софія Гавлевська, яка пережила немало випробувань. Літа пані Софії вже давно на зиму повернули, проте вона й досі лишається дуже швидкою на підйом та життєрадісною бабусею.
Для того щоб працювати по-європейськи, не треба чекати домовленостей на найвищому рівні. У цьому переконалися представники регіональних мас-медіа, відвідавши волинські підприємства, серед яких – «Кромберг енд Шуберт», «Модерн-Експо», «Луцьксантехмонтаж №536», «Тигрес» та «Теремно Хліб».
Перше, що кидається у вічі, коли дивишся з боку церкви у бік стариці Стиру, то залізна рука потужного екскаватора, який укріплює схили вулиці Героїв УПА.
Віктор Гюго стверджував, що майбутнє відтепер належить двом типам людей: людині думки і людині праці. По суті, обидва вони складають одне ціле, бо мислити – значить трудитися. Вікторію та Людмилу саме так можна й охарактеризувати, адже вони працюють і навчаються одночасно.