Події

16-річний волинянин мріє створити колонію на Марсі, а поки що оздоровлює пристроями власного виробництва.

Проблем, незважаючи на активну роботу і сільської, і районної, і обласної влади, чимало. Їх люди – особливо соціально незахищених категорій – несуть до керівників Волині під час особистих прийомів та розповідають телефоном. Таке повідомили на засіданні круглого столу, котре провів заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Станіслав Ющик.

Напередодні дива господині наснився віщий сон.

Луцький район славний тим, що його люди постійно піклуються про обездолених діток: усиновлюють, беруть у прийомні сім’ї, створюють будинки сімейного типу. А тим, кому все-таки не пощастило знайти нову родину, районні рада та держадміністрація допомагають навіть із житлом.

До 22-ї річниці Незалежності України – найбільшого державного свята, у Луцьку урочисто присвоять звання почесного громадянина. Відтак каста почесних поповниться 25-м членом. Звісно, аплодуватимуть і шануватимуть того 25-го за добрі справи, зроблені на благо обласного центру Волині та його мешканців.

Так було півсотні літ тому. Тепер навіть із віддалених Березників та Замучениці до школи у Самари-Оріхові Ратнівського р-ну дітвора їздитиме персональним шкільним автобусом!

Про призначення головного партійного приміщення Волині комуністична верхівка чомусь мовчала.

Із нагоди сотої річниці з дня відходу у вічність славетної української письменниці Лесі Українки пам’ятні заходи відбулися у всій державі. З особливим трепетом згадували про відому землячку і в Луцьку.

Здавалося б, такі теми і не повинні зринати на сторінках ЗМІ чи на серйозних нарадах у облдержадміністрації. Бо прибрати цвинтар чи огородити його – справа совісті. До неї не треба зобов’язувати, просити чи припрошувати. Аж ні… Совість, як виявляється, – слабенький контролер. Стан благоустрою кладовищ в області нещодавно перевірила санепідслужба. Результати заслухали під час селекторної наради в облдержадміністрації 3 серпня.

У липні голова облдержадміністрації побував на ВАТ «Рожищенський сирзавод». Підприємство, яке недавно було на краю прірви, нині набирає обертів швидкими темпами. Але повернути довіру селян, здавачів молока, так скоро не вдається. Навчені гірким досвідом люди чекають – ціни. Бо це головний аргумент сьогоднішньої довіри до молокопереробника.