За тридев’ять земель од Луцька, серед дрімучих лісів і дзеркальних озер Любомльщини заховалося село Тихотин. А в ньому живе маленька дівчинка, Вікторія. Себе вона маленькою зовсім не вважає. Бо має цілих десять літ! А раз так – то і буряки сапати помагає, і «звірячим» царством керує (котиком та песиком), і з подружками у принцесу грається.
Чорна біда прийшла минулої осені до подружжя ківерчан. Попри старання медиків, батьки зосталися без 4-літнього сина. Хлопчик помер у реанімаційному…
«Моя Світлана вартує десяти хлопців», – казав батько про відому волинську акторку.
Волиняни вшановують Бориса Петровича Клімчука, який рік тому помер від тяжкої недуги.
Історія 14-ї (а ще недавно 51-ї окремої механізованої бригади з армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України) – то не лише біль і криваві будні сьогоднішньої війни. Це передовсім звитяга і воля до перемоги, приклад героїчного єднання народу задля одвічної потреби – боронити рідну землю. З першими пострілами на Сході, коли волинських бійців кинули під російські танки та «гради», потреби володимир-волинської бригади згуртували волонтерів, учорашніх вчителів чи інженерів, землеробів,
Із перших днів гарячих подій на Сході волиняни знають Романа Мартинюка як активного волонтера із Володимира-Волинського, який уболівав за 51-шу (нині 14-ту) ОМБ. Сьогодні він став на захист держави у лавах усе тієї ж 14-ї бригади. Кому, як не йому, відомі всі її біди й тривоги, а разом із тим – звитяги та здобутки. Крім того, саме Роман Мартинюк активно співпрацює з благодійним фондом «Волинь-2014», завдяки якому волинські військово-службовці мають усе необхідне. І хоча нині він служить на Донеч
Перше вересня так чи інакше змушує нас озирнутися на проблеми розвитку освіти. Кожен дорослий у будь-якому випадку аналізує та порівнює. Пильно вдивляється у малих школяриків із думками: «Ось воно, молоде покоління, якому змінювати країну». Лучанка, громадська діячка Лілія Кревська у галузі освіти пропрацювала чимало літ, 9 із них – на посаді заступника начальника управління освіти Луцької міської ради. На порозі 2014-го охоче підтримала європейські прагнення сучасної молоді, а коли однієї ноч
Волинь знову отримала допомогу від ЄС на більш як півтора мільйона євро.
У серпневі дні у лісі – рай. Цілюще повітря, пахучий цвіт різнотрав’я, по черзі дозрівають смачні і поживні ягоди, і грибів – маленьких рудих лисичок – можна нашукати. Тож наша подорож лісовими стежками цієї пори – і насолода, і приємне споглядання царства природи, але, в першу чергу, – спостереження за звичайними робочими буднями працівників лісу. Їх ця краса оточує, із цього складається їхня щоденна праця, яка є ретельною, часто складною, але і по-своєму привабливою.
«Я дуже багато бачив російськомовних патріотів. Вони ходили в китайських «шмотках» і дивилися російські серіали. Але в них був український початок…»
