Село Завітне – край привітний!
Вечірні сутінки лютневого вечора поволі опускалися на засніжену землю. На сільських вулицях засвічувалися вогники ліхтарів. Над коминами осель здіймалися увись тоненькі цівки диму. Поступово вуличний гомін переміщався в будівлі. Попоравши худобу, люди обживали теплі домівки, готуючи вечерю… А багато з них поспішили в школу, куди прямували й журналісти. Чому?
