Історія

70 років тому
Делегат і голова
«На голову першого колгоспу в Шацькому р-ні, який отримав високе ім’я Лєніна, одноголосно підтримали кандидатуру члена КПЗУ, комуніста Н. І. Сендера, який 22 жовтня 1939 р. був обраний делегатом Народних зборів Західної України та з іншими одностайно проголосував за возз’єднання з Радянською Україною. Успіхи колгоспного будівництва позначилися вже в 1949 р., коли було створено тваринницьку ферму, де налічувалося 65 голів великої рогатої худоби, а важливу допомогу

25 років тому
Заступники проти голови
«Найгостріша боротьба за посаду голови місцевої ради розгорнулася в м. Луцьку. Крім діючого мера Анатолія Похи, висунув свою кандидатуру не лише колишній керівник міста Антон Кривицький, керівник Демблоку міськради Сергій Луговий, але й… заступники Анатолія Похи – Володимир Банада, Олег Максимович і Степан Гаврилюк. Це можна назвати черговим луцьким парадоксом. Нам же ж потрібні нові люди, з новими іменами!».
(«Народна трибуна», 1994 р.).

70 років тому
З хуторів – на шахти!
«Ще в 1947 р. у с. Тростянець було створено ініціативну групу з відбудови колгоспу, в яку спочатку об’єдналося 24 господарства, в основному бідняків, а згодом артіль зросла до 184 колгоспників. Наступним етапом, початки якого були закладені в 1949 р, стало зініційоване парторганізацією і сільрадою переселення 80 селянських родин із відсталих хуторів у передове село, а також відправка молоді на відбудову шахт Донбасу та об’єктів народного господарства навіть

95 років тому
Переправили в СССР
«Перша підпільна група КПЗУ виникла в с. Тростянець ще в 1921 р. Її організатором був М. Л. Федоров, до якого приєдналися учасники Громадянської війни О. Г. Тарасюк, К. Д. Гордіюк та інші. Підпільники розповідали односельчанам правду про Радянський Союз, а через свого брата М. Л. Федоров одержував поштою з США і розповсюджував радянські газети «Правда», «Известия» і «Комуніст»… У 1924 р. польська поліція почала переслідування комуністів, тому М. Т. Тарасюк і К.

90 років тому
На заробітки
«Уже з перших днів польської окупації Торчина і сіл ґміни десятки українських сімей емігрували за кордон, шукаючи роботи. Але в Канаді, Аргентині та інших країнах на них теж чатувало лихо. Одна із наших землячок згодом писала додому з Буенос-Айреса: «Доля емігранта – то доля раба, що поїхав у чужий край продавати свої руки».
(«Колгоспна правда», 1959 р.).

З-поміж 72 населених пунктів, спалених на Волині у роки Другої світової війни, було і велике старовинне с. Люб’язь на Любешівщині. Радянська пропаганда постійно мусолила міф, що це зробили фашисти. Небилицям вірили…

60 років тому
Лєнін в інтернаті
«Справжнім центром патріотичного виховання трудящих стало відкриття у школі-інтернаті Сенкевичівки кімнати-музею В. І. Лєніна. Тут зібрано понад 1000 експонатів про вождя та його бойових соратників. Члени ради кімнати-музею листуються з Центральним музеєм В. І. Лєніна в Москві, а також його філіалами в Ульяновську, Києві, Казані, Львові. Цінні експонати надійшли сюди також із музеїв Лондона, Праги, Парижа».
(«Радянська Волинь», 1969 р.).

50 років тому
Від борони до сівалки
«Важливою віхою в історії Овадного було створення в 1948 р. артілі «Перше травня», яка достроково виконала план хлібоздачі та видала колгоспникам по 3 кг зерна за трудодні… А в 1968 р. в господарстві було вже 22 трактори, 12 автомобілів, 13 зернових та спеціалізованих комбайнів, хоча починали з кінного плуга і дерев’яної борони».
(«Шлях Леніна», 1968 р.).
На фото з архіву: нові житлові будинки в с. Овадному, 1968 р.

60 років тому
«Ленінський шлях»
«Створений у 1948 р. із хліборобів Іванич колгосп «Ленінським шляхом» попервах увібрав до артілі 95 господарств. Під невтомним керівництвом партії Леніна він досяг значний успіхів. Тож у 1958 р. уряд нагородив за успіхи в колгоспному будівництві ряд колгоспників і партійно-радянських діячів. Перший секретар райкому партії С. В. Наконечний був удостоєний високого звання Героя Соціалістичної праці, голова виконкому районної Ради депутатів трудящих Ф. Г. Давидовсь

5 років тому
Ганьба Азарову!
«Волиняни бурхливо відреагували на відмову від європейської інтеграції, яку озвучив Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Тож на Театральному майдані м. Луцька зібралося щонайменше 5 тис. осіб. Народний депутат від «Свободи» Анатолій Вітів, депутат облради Святослав Боруцький, представник громадського об’єднання «Третя республіка» Володимир Бондар, координатор волинських УДАРівців Ігор Алексеєв, екс-мер Луцька Богдан Шиба заявили про консолідацію всіх партій і рух