Офіційно вважається, що сім’я останнього російського імператора Миколи ІІ була розстріляна більшовиками у Єкатиринбурзі в ніч із 16 на 17 липня 1918 р. Та бібліотекар Острів’янської бібліотеки Шацького р-ну Василь Прилепа, який веде пошукову діяльність і ще у 2011 р. взяв участь в обласній краєзнавчій експедиції «Війна пройшла крізь їхні долі», наводить сенсаційні свідчення своєї односельчанки Ганни Лобової.
Прототип одного з головних героїв кінострічки «Біле сонце пустелі» 100 років тому служив у сусідньому Брест-Литовську, а на нове місце служби їхав потягом через Ковель…
Цей матеріал виявився доволі незвичним. Бо був написаний не одним автором. Точніше, спочатку стаття складалася з однієї частини. А після розмови з колегою виникла необхідність написати ще одну… І від цього тема стала повнішою. І – ще суперечливішою… Але такою, що потребує продовження.
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, Представництво Польської Академії наук у Києві, Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» за підтримки облдержадміністрації провели у Луцьку та в Шацькому р-ні широкомасштабний захід, який силами істориків із різних держав повинен дати відповідь на причини виникнення, перебіг та наслідки етнічних конфліктів у роки Другої сві
Розділене навпіл у 1939-1941 рр. місто над Сяном через 75 років після війни знову стало центром протистояння. Чому в Перемишлі польські націоналісти напали на мирну ходу греко-католиків і православних?
Як тільки Сергій згадує юність, так одразу і один з фрагментів студентського життя зринає в його сивій голові. Вже й сам думав: «Що за дурний спогад?» …Він тоді в бурсі вчився, в райцентрі їхньому. Спішив після занять на автостанцію, щоб автобус до села не втік. Летів, як міг, та тільки звернув до платформи, як, де не візьмись, циганка перед очі стала. Хотів минути, вона за ним. Він в інший бік – жінка й собі.
Тут прогулювався письменник Крашевський і заручився композитор Стравінський. А потім розстрілювали й катували…
До родини Федоруків моторошна звістка про переселення надійшла у січні 1945-го. Їх очевидиця Соломія Павлівна Гарбарук (Федорук; нині проживає в смт Голоби на Ковельщині), котра тоді мала 10 років і мешкала у с. Дорогуськ Холмського повіту Люблінського воєводства, згадує: «Було Водохреще. Сім’я спала. Постукали в двері. З вигуків стало зрозуміло, що, згідно з рішенням властей, ми повинні негайно залишити територію Польської держави, на збори давалося кілька днів. Не знали, чого чекати, тому із с
55 років тому
Попався
В Романові вже добре знають, якщо П. С. Пуць налижеться оковитої, тоді, як кажуть, не попадайся йому на очі. В нього так і сверблять руки, щоб на комусь показати своє «геройство» або нахуліганити в громадському місці. Але не завжди йому все гладко проходить. На цей раз попався. При допомозі дружинників схватили його на гарячому і в міліції сказали: досить! Пора постригти хулігана. Хай він свою провину виправить із мітлою в руках.
