Колонка редактора

Без кардинальної зміни чинної системи влади важко виграти боротьбу із зовнішнім ворогом та приборкати внутрішню «п’яту колону».

2015-го продаж нових легковиків в Україні знизився наполовину. А деякі автосалони упродовж минулого року взагалі не реалізували жодного нового «засобу для пересування». І за таких обставин чинна влада замість того, щоб або сприяти реанімації вітчизняного автомобілебудування, або дозволити нужденним громадянам купувати старі іномарки за кордоном, ввела нові драконівські обмеження.

Людина не здатна зазирнути в майбутнє. Бо цього їй не дано. Але на основі досвіду минулого та аналізу сьогодення можна більш-менш пунктирно спробувати спрогнозувати події…

Чому Україна, котра позбулася зовнішніх та внутрішніх окупантів, продовжує знемагати від утисків тих, хто був покликаний принести на своїх багнетах демократію, свободу та процвітання?

Єдине, чим зараз здатна успішно торгувати Україна в промислових масштабах – це «живий товар». Іншими словами, за роки Незалежності в нас вибудувана така економіка, котра спрямована лише на кваліфіковану підготовку та максимальне використання фактично дармової робочої сили, що стало основною частиною внутрішнього доходу та найпотужнішою експортною статтею.

Шкода, що на Волині немає театру опери та балету. Тим самим наш край підтверджує свою провінційність і недалекоглядність, схильність до вирішення дуже приземлених завдань, спрямованих на коротку перспективу.

Чим далі, тим більше Україна занурюється в період хаосу та беззаконня. Уже звичними справами стали не тільки «народні люстрації» чиновників із допомогою контейнерів для сміття, але й вибухи попід стінами Верховної Ради України з величезною кількістю убитих та скалічених. Арешти під прицілами телекамер міністрів із смачним клацанням кайданками – теж не дивина. Як і в стінах найвищого законодавчого органу держави банальні потасовки та биття пик поступилися місцем затриманням народних депутатів із

Президент Петро Порошенко цього тижня очікує звіту правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних справ проти Майдану. Але на це так само вже майже два роки сподівається й більшість простих людей, особливо – осиротілі родини Героїв Небесної Сотні. Чому ж такою довгою та болісною виявилася дорога до омріяної свободи і цивілізованої Європи, куди Україна ніяк не втрапить?

Після того, як було розрізано на металобрухт останню баржу, що іржавіла біля пристані «Тюлькіного флоту» в Луцьку, на судноплавстві р. Стир було поставлено хрест. І ніхто навіть не збирається проаналізувати ситуацію, чому потужні водні артерії нашого краю, так би мовити, похоронили живцем…

Тінь «батька-Ківалова», одіозного екс-голови Центрвиборчкому невдалого періоду «першого пришестя Януковича», продовжує блукати поміж урн із бюлетенями та протоколами з остаточними результатами волевиявлення громадян. І «підрахуї» комфортно почуватимуться доти, доки їх не замінять професійні, чесні, відповідальні і – найголовніше! – обрані народом, а не партійними фюрерами працівники виборчих комісій усіх рівнів.