Рубрики

1 січня 2016-го Валерієві Мареничу виповнилося 70. Не помітили? В сучасному цинічному світі часто не бачать живих. Не чують. Народного артиста України найчастіше нині можна зустріти десь на центральних вулицях обласного центру з велосипедом у руках та рюкзаком за плечима. З ним важко говорити. Артист. Ні більше, ні менше. Співає Маренич – як Світязь водою пісок миє. Ніжно. Тихо. Говорить – мов цвяхом по старій блясі… Якось так. Тому слово – Валерієві Мареничу.

Рання весна – один із найвідповідальніших та напружених періодів у догляді за деревами, коли обов’язково потрібно починати роботи із захисту плодових насаджень від шкідників.

Із приходом весни чимало волинян стали відчувати тупий або гострий біль у попереку, ниркові коліки, неприємні відчуття знизу живота, проблеми із сечопусканням.

Із 14 березня в усьому православному світі починається Великий піст, або Чотиридесятниця, що завершиться 1 травня Воскресінням Господнім.

Оксана, прихопивши свіжонапечених пирогів із вишнями та сиром, вирішила забігти до подруги Галі, яка жила по сусідству. Наче ще й не було так багато роботи (весна ж бо тільки починалася), але все одно бачилися рідко. У кожної свої клопоти. У неї он хлопці – школярики. В Галі старший син у місті вже – працює десь там на заводі, донька теж школярка. А ще ж господарство треба попорати.

Юлія Гулюк сама виховує трьох діток, але душа коханого Сергія постійно поруч.