Нижня палата польського парламенту – Сейм – ухвалила резолюцію на вшанування 81-ї річниці Волинської трагедії. Варшава знову вимагає від України покаятися, а братовбивчий конфлікт однобоко називає лише геноцидом польського народу. Для чого зараз діставати зі старої історичної шафи скелет взаємних звинувачень?
«У 81-шу річницю Кривавої неділі (11 липня 1943 року, – ред.) Сейм Польщі вшановує пам’ять жертв геноциду, який зачепив мешканців східної Польщі – переважно поляків, а також, зокрема, вірмен, чехів, євреїв, українців. Донині жертви цього злочину не мають своїх могил, не проведено їх ексгумацій та не організовано гідного поховання», – сказано у документі, який цитує Агенція «Укрінформ».
Зазначається, що у 2016 році Сейм Польщі встановив «Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої». Це також стало нагодою «висловити вдячність тим українцям, які відмовилися брати участь у вбивствах і врятували поляків».
У резолюції Сейм РП засудив «усі спроби применшення правди про «Волинську різанину», а також лицемірство та фальш у дискусії про цю подію». У цьому зв’язку депутати закликають «до різноманітних просвітницьких заходів, які будуть основою співпраці між Польщею та Україною».
Сейм висловлює переконання, що пам’ять про трагедію, вшанування жертв і їх гідне поховання є «важливими для партнерських, добросусідських і дружніх відносин» із Україною»:
«Зараз такі відносини особливо потрібні обом нашим народам. Польща, підтримуючи український народ у боротьбі з російським агресором, розраховує на чесне вшанування мученицької смерті своїх громадян від рук українських націоналістів».
Нижня палата польського парламенту також закликала уряд продовжувати дипломатичні дії щодо вшанування пам’яті вбитих поляків.
Водночас законодавці звертаються до української влади із закликом «дати згоду на ексгумацію та належне поховання жертв «Волинської різанини».
Українська влада на таке упереджене рішення польських депутатів офіційно не відреагувала.
«Ця тема є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польська сторона наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість українська сторона наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони і вибачення має бути взаємним.
Тему «Волинської трагедії» в минулі роки і нині активно використовує російська пропаганда» – пише Агенція «Укрінформ».
Назва «Волинська трагедія» чи «Волинська різанина» також доволі умовні, адже під час Другої світової війни між поляками та україцями, інспірований гітлерівськими та сталінськими окупантами, відбувався на всіх територіях сучасних Східної Польщі і Західної України.
Остап КАЛИНА.
На фото Агенції «Укрінформ» і з архіву: приміщення польського Сейму; польські бандити після вбивства українців у с. Сагринь нині Грубешівського повіту Люблінського воєводства РП женуть відібрану в жертв терору худобу в свої хліви.
