26
січня 2024 року набирає чинність Закон України №3285 «Про порядок вирішення
окремих питань адміністративно-територіального устрою України», який визначає
порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж
адміністративно-територіальних одиниць, їх найменування та перейменування,
вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою України.
За
новим законодавством, як пише портал «Волинська служба новин», термін «селище
міського типу» зникне, натомість населені пункти, що мали цей статус,
доєднаються до переліку міст, селищ або ж сіл, залежно від чисельності
населення. Видання дізналося, які смт на Волині стануть містами, а які селами:
«Згідно
змін на законодавчому рівні, статус «селище міського типу» – ліквідований,
відтак залишаються три категорії населених пунктів – місто, селище і село та
передбачена їхня чітка класифікація:
місто
є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальна чисельність
жителів якого становить не менш як 10 тисяч;
селище
– населений пункт із загальною чисельністю жителів не менш як 5 тисяч
населення;
село
– населений пункт із загальною чисельністю менше 5 тисяч та садибною забудовою.
Також
в Україні запроваджують нове поняття – поселення. Такий статус отримуватимуть
компактні місця проживання людей за межами населеного пункту, яке не має
сталого складу населення. Наприклад, дачні кооперативи чи модульні містечка для
внутрішньо переміщених осіб.
Волинські
смт мають і менше 5 тисяч населення, і більше 10-ти. Для того, щоб змінити
статус, громада населених пунктів має виконати декілька умов: надіслати
лист-клопотання у військову адміністрацію з проханням підготувати подання у
Кабінет міністрів щодо присвоєння, наприклад, статусу міста – селищу, після
чого профільний міністр готує своє звернення у Верховній Раді щодо цього
питання.
Виконавча
директорка Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар’яна
Конончук розповіла журналістам ВСН, що такі зміни – це лише приведення у
відповідність до нового закону, а на мешканців населених пунктів таке
врегулювання не вплине ніяк».
Але
й тут законодавці перемудрили. Бо суто арифметично статус населених пунктів із
різною історією не виміряти.
Наприклад,
смт Олика колись навіть було районним центром. У 1939 році «перші совєти»
відібрали в нього статус міста, місцева громада сподівається його повернути,
інакше стане… селом!
Селищний
голова Олександр Прендецький сказав прямо:
«Олика
була містом, а радянська влада забрала цей статус. Ми надіслали лист-клопотання
до військової адміністрації про його повернення, проте поки на законодавчому
рівні при існуючих критеріях це зробити неможливо. Чекаємо на законне
врегулювання, бо давно маємо прагнення відновити статус міста».
В
Олиці зареєстровано щонайменше 3 тисяч мешканців, тож цього недостатньо навіть для
селища, згідно з класифікацією. Проте, процедура може бути інакшою через
історичне значення Олики.
Смт
Ратне ще кілька років тому мало всі шанси стати містом, адже дозволяла
кількість населення – 10 тисяч. Проте цьогорічні дані щодо чисельності
населення свідчать про суттєве зменшення мешканців. У Ратнівській селищній раді
пояснюють: причиною є війна. Тож наразі змінювати статус на міський ратнівчани
не планують.
Смт
Маневичі підпадає під усі критерії нового територіального поділу, адже тут
мешкає понад 12 тисяч людей. Тож у громаді уже готуються до відповідних змін.
Волинських
смт, які за кількістю населення підпадають під критерії нового закону, аби
отримати статус селища, не так багато. Це Шацьк – 5 249 мешканців, Турійськ – 5
808, Любешів – 5 702, Голоби – 8 384, Стара Вижівка – 6 000), Іваничі – 7 183,
Цумань – 7 165.
Багато
населених пунктів, які наразі є селищами, відповідно до класифікації нового
закону стануть селами, адже мають менше 5 тисяч мешканців. Зокрема, Локачі (3
698), Колки (4 276), Луків (2 998), Торчин (4 516), Мар’янівка (2 767),
Заболоття (4 383), Люблинець (4 429), Голоби, Рокині (1 467), Дубище (355),
Головне (2 926), Сенкевичівка (1 208).
До
слова, автоматичного пониження міст у статусі не буде. Усі населені пункти, які
на цей момент уже мають статус міста, його збережуть. Тож одне з найменших міст
України, Берестечко на Горохівщині, де живе менше двох тисяч людей, і далі
офіційно вважатиметься містом», – пише сайт ВСН.
Словом,
хотіли як краще, а вийшло як завжди. І взагалі для чого в час війни займатися
маніпуляціями з поселеннями-містами, у Верховній Раді України не пояснюють.
Урядовці також мовчать.Тож
із 26 січня 2024 року будемо жити «по-новому»…
Сергій
ШРАМЧУК.
На
фото з архіву: місто Берестечко, 1917 рік.